З 1 липня 2016 розпочалась реалізація Проекту Європейського Союзу Twinning UA/49 «Підтримка інституційної спроможності Антимонопольного комітету України з проведення досліджень ринків та ефективності застосування конкурентного законодавства з метою наближення до стандартів ЄС».
Реалізація Проекту відбувається за підтримки конкурентних відомств країн-членів ЄС (Німеччини та Литви) за 5 основними напрямами (компонентами):
1. Адаптація конкурентного законодавства до стандартів ЄС;
2. Узгодження процесу контролю за концентраціями із стандартами ЄС;
3. Удосконалення Комітетом правозастосування конкурентного законодавства;
4. Здійснення дослідження ринків у обраних секторах та розвиток адвокатування конкуренції;
5. Посилення інституційних можливостей Комітету з метою імплементації реформ конкурентної політики.
Постійним радником проекту Twinning є Вольфган Якобі (Mr. Wolfgang Jakobi), економіст Четвертого управління конкурентного відомства Німеччини (Вundeskartellamt).
Проект допоможе Україні гармонізувати правозастосування та адвокатування конкуренції зі стандартами ЄС через тісну співпрацю національного конкурентного відомства з відповідними відомствами країн-членів ЄС.
Основними цілями Проекту є:
· подальше наближення національного законодавства в галузі конкуренції до стандартів ЄС відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;
· зміцнення інституційного потенціалу Антимонопольного комітету України з метою ефективності правозастосування конкурентного законодавства та здійснення досліджень ринків для сприяння конкуренції у важливих секторах національної економіки.
Проект триватиме до 1 лютого 2019 року (32 місяці).
Додатково:
Інструмент Twinning був започаткований Європейською Комісією у 1998 році в контексті підготовки до розширення Європейського Союзу з метою цільової адміністративної співпраці на допомогу країнам-кандидатам у посиленні їхньої адміністративної і судової спроможності впроваджувати законодавства ЄС в якості майбутніх країн-членів.
Twinning продовжує відігравати важливу роль у контексті інституційного розвитку нових країн-членів під егідою перехідного інструменту і залишається головним інструментом інституційного розвитку країн-кандидатів.