Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом.
Головна мета – забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.
Антимонопольний комітет України є колегіальним органом, що, згідно із законодавством, складається з Голови та восьми державних уповноважених.
Створення в Україні органу захисту економічної конкуренції вперше було передбачено Законом України «Про обмеження монополізму та захист від недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності», прийнятим 18 лютого 1992 року. Практична робота Антимонопольного комітету України була започаткована в жовтні того ж року із призначенням першого Голови Комітету Олександра Завади. Діяльність АМКУ як колегіального органа розпочалася після прийняття 26 листопада 1993 року Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та призначення у наступному місяці першого складу Комітету з дев’яти державних уповноважених. Протягом 1994-1995 років, з появою територіальних відділень АМКУ в усіх областях, містах Києві та Севастополі розбудову системи органів Комітету було в основному завершено.
Особливістю роботи Комітету на етапі становлення, що охоплює 1994-1996 роки, було те, що поряд із звичайною для органів захисту конкуренції правозастосовчою діяльністю він активно працював над проведенням масштабної демонополізації економіки, а також забезпечував створення принципово нової для України нормативної та методичної бази розвитку та захисту конкуренції. Зокрема, саме Комітетом було ініційовано і в основному розроблено Державну програму демонополізації економіки та розвитку конкуренції на 1993-1995 роки, схвалену Верховною Радою України 21 грудня 1993 року. Ним же було розроблено практично нову редакцію Закону України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльност», Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції», прийнятий 7 червня 1996 року. А також низку нормативно-правових документів, що забезпечили контроль за дотриманням антимонопольних вимог у процесі приватизації, при прийнятті рішень органами влади та управління, заклали підвалини організаційно-правових механізмів запобігання монополізації товарних ринків у процесі економічної концентрації.
Наступні чотири роки стали етапом напрацювання досвіду практичного застосування антимонопольного законодавства. Зусилля Комітету у цей час спрямовувалися насамперед на виявлення та припинення зловживань монопольним становищем і дискримінації суб’єктів господарювання органами влади та управління, контроль за економічною концентрацією, особливо – недопущенні перетворення державних монополій на приватні у процесі масової приватизації, опрацювання проектів законодавчих і нормативних актів, що могли так або інакше позначитися на конкуренції. Зокрема, Антимонопольний комітет взяв участь у понад 2 тисячах заходів із демонополізації, здебільшого ініційованих ним, внаслідок яких на ринок додатково вступили 7100 суб’єктів господарювання. Було не допущено перетворення на приватні без розукрупнення близько 1400 монопольних утворень, унаслідок реструктуризації монопольних утворень у процесі приватизації створено понад 2100 нових суб’єктів господарювання.
Протягом 1994-2001 років органами Антимонопольного комітету було виявлено та припинено близько 4000 зловживань монопольним становищем на ринку, близько 2500 випадків дискримінації суб’єктів господарювання державними органами. Розвитку конкуренції на ринках України, захисту прав самих широких кіл споживачів сприяли, наприклад, припинення практики тарифної дискримінації приватних підприємств порівняно з державними, обмеження поборів на так званий «розвиток» підприємств залізниці та зв’язку, припинення численних випадків неправомірних заборон і обмежень на міжрегіональну реалізацію товарів, зменшення у декілька разів вартості послуг з приймання житлово-комунальних платежів від населення, здешевлення майже на третину вартості послуг з установлення газових лічильників у половині областей України. В цілому реальні фінансові наслідки припинення порушень антимонопольного законодавства (сплачені порушниками санкції, повернуті ними кошті та попереджені втрати підприємців і споживачів) за цей час склали майже 106 мільйонів гривень.
Істотні зміни в роботі Антимонопольного комітету України сталися у 2001-2002 роках. Вони були обумовлені, насамперед, глибокими об’єктивними змінами в національній економіці, утворенням істотного конкурентного сектора, становленням системи державних регуляторів у сфері природних монополій, а також прагненням до більш глибокої гармонізації українського законодавства у сфері захисту економічної конкуренції з європейським. Законодавчою основою оновлення засад діяльності Антимонопольного комітету України став Закон України «Про захист економічної конкуренції», який був прийнятий у січні 2001 року і набув чинності з березня 2002 року. Водночас, з літа 2001 року розпочав виконання своїх обов’язків другий склад Антимонопольного комітету України на чолі з Олексієм Костусєвим.
На новому етапі Антимонопольний комітет більшу увагу приділяв питанням власно захисту конкуренції на товарних ринках, соціальній спрямованості своєї діяльності, посиленню реального впливу вживаних ним заходів на економічне становище в Україні. Було посилено роботу з висвітлення діяльності Комітету, пропаганди законодавства про захист економічної конкуренції. Показником зростання довіри суспільства до АМКУ стало істотне збільшення кількості заяв та звернень громадян до органів Комітету: за 2002-2007 роки їх надійшло 29600.
Серед найбільш помітних результатів діяльності Комітету в 2002-2007 роках:
Органи Антимонопольного комітету активно працювали на ринках соціально-важливих товарів, зокрема, нафтопродуктів, продуктів харчування з метою пом’якшення наслідків цінових криз влітку та восени 2003, навесні 2004, восени 2007 років. За рекомендаціями АМКУ найбільші оператори мобільного зв’язку , «Київстар Дж.С.М» та UMC надали абонентам мобільного зв’язку можливість обирати тарифні пакети без плати за з’єднання. Завдяки роботі органів Комітету в багатьох випадках не допущено надмірного зростання тарифів на житлово-комунальні послуги восени 2006 – на початку 2007 років.
В цілому ж за 2002-2007 роки АМКУ було виявлено та припинено понад 18 тисяч порушень законодавства про захист економічної конкуренції, на порушників накладено штрафи у розмірі понад 150 мільйони гривень, сума відшкодованих та попереджених утрат суспільства за останні шість років склала близько 840 мільйонів гривень, що майже у шість разів перевищує бюджетні витрати на реалізацію Антимонопольним комітетом повноважень щодо захисту конкуренції.
Водночас, унаслідок здійснення АМКУ попереднього контролю над концентрацією, узгодженими діями суб’єктів господарювання понад як у 1100 випадках попереджено монополізацію або суттєві обмеження конкуренції на товарних ринках.
Протягом 2006-2007 років Антимонопольний комітет виконував функції спеціально уповноваженого державного органу у сфері державних закупівель. І хоча вони не повною мірою притаманні конкурентному відомству, АМКУ без істотного залучення додаткових ресурсів та послаблення діяльності за іншими напрямами виконав великий обсяг роботи:
Антимонопольним комітетом організовано програму наукових досліджень з питань конкуренції та обмеження монополізму. З 1997 року Комітет співпрацює з Київським національним торговельно-економічним університетом з питань підготовки фахівців з антимонопольної діяльності.
Антимонопольний комітет України здійснює активне міжнародне співробітництво з колегами з інших країн, міжнародними організаціями. Він є активним учасником Міждержавної Ради з антимонопольної політики країн-учасниць СНД, Голова Комітету Олексій Костусєв упродовж двох років очолював цей орган. Комітет має міжвідомчі угоди про співробітництво з конкурентними відомствами Бєларусі, Болгарії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини та Франції. АМКУ співпрацює з такими міжнародними організаціями як Міжнародна конкурентна мережа (ICN) та Організація економічного співробітництва і розвитку (OECР). Він брав і бере участь у ряді міжнародних проектів, зокрема. організованих Європейською Комісією.
Певним підсумком роботи Антимонопольного комітету України стало обговорення конкурентної політики та права в України в 2002 – 2007 роках на щорічному Всесвітньому форумі ОЕСР у лютому 2008 року в Парижі. У відповідному документі цього авторитетного міжнародного зібрання, зокрема, зазначено: «Головною сильною стороною конкурентного режиму в Україні є всебічне та добре розроблене конкурентне законодавство та Антимонопольний комітет України, ефективно керована і визнана установа для його застосування». Але, така оцінка з боку колег зобов’язує не втратити напрацювань, забезпечити подальше підвищення рівня роботи АМКУ на благо народу України.