Рекомендації Укртрансгазу та Оператору газотранспортної системи України

Мета рекомендацій – недопущення створення бар’єрів для входу газовидобувних підприємств на ринки природного газу.

Дійові особи:

• Укртрансгаз – оператор підземних сховищ газу
• Нафтогаз України – постачає газ споживачам та пов’язаний з Укртрансгазом
• Стрийнафтогаз – добуває і постачає газ споживачам, конкуруючи з Нафтогазом
• Оператор газотранспортної системи України – керує магістральним газопроводом

Надра

1. Природний газ міститься в надрах України на досить значній глибині. Його добування – складний процес дослідження, планування, буріння, підйому на поверхню та закачування в труби.
2. Газ знаходиться в пласті на глибині, скажімо, 1 км. І на цій же місцевості, між поверхнею і газонесучими пластами, є природні печери віком, наприклад, 2 млн. років на глибині 700 метрів.
3. Оці печери з п.2 і є підземними сховищами газу, які Україна намагається тримати наповненими із зрозумілих причин – якщо маєш запаси газу, то ні шантаж, ні зима не страшні.
4. Якщо газ (новий, не видобутий) лежить під газовим сховищем (нагадуємо, це не штучні цистерни, а величезні природні ємності-печери на глибині в сотні метрів), то це не має зупиняти видобуток нового газу. Технології дозволяють пройти сховище і встановити герметичну трубу, через яку газ знизу буде підійматися на поверхню, не змішуючись із газом у сховищі.

Питання, яке «лежить на поверхні»: чи може добувальник газу, наприклад Стрийнафтогаз, заявити, що пробурив свердловину на глибину 1 км і добуває новий газ, а насправді качати газ з глибини 700 метрів із сховища (куди його закачало інше підприємство)? Відповідь: ні, тому що добувальник газу зобов’язується провести через сховище герметичні труби і встановити на своїй свердловині обладнання, яке щосекунди (!) перевіряє склад газу. А він завжди відрізнятиметься від хімічного складу, закачаного в сховища. Обладнання  це, до того ж, контролюється державою.

Історія, яка стала приводом до рекомендацій Антимонопольного комітету

Товариство Стрийнафтогаз, отримавши всі необхідні дозволи, добуває газ на родовищі з назвою Добрівлянська площа та продає його споживачам. Між поверхнею і покладами газу, які добуває Стрийнафтогаз, є підземні сховища газу (в природніх прадавніх печерах), через які Стрийнафтогаз має пройти, щоб дістатися до тієї самої Добрівлянської площі. Просвердлити ґрунт, пройти сховище, потім знову пласти землі. Встановити герметичні труби і ними піднімати на поверхню добутий газ.

Саме так і відбулося в нашому випадку, однак Укртрансгаз, оператор підземних сховищ газу, чомусь вирішив, що треба перевірити герметичність труб Стрийнафтогазу. Іншими словами, непрямо, але вказав на підозру, що Стрийнафтогаз качає не з глибини новий газ, а потрошку піднімає на поверхню чужий, який не так глибоко. Хоча, нагадаємо, на свердловині стоїть обладнання, яке перевіряє склад газу в трубі й показує, що це «новий» газ.

Стрийнафтогаз все ж йде на перевірку герметичності, але… така перевірка призвела до виведення свердловини з ладу. Втрати компанії очевидні.

І в цей момент підозра з’явилася вже в Стрийнафтогазу і полягала вона в тому, що перевірка була задумана навмисне, адже поки Стрийнафтогаз не качає і, відповідно, не продає газ споживачам, попит задовольняє їх прямий конкурент – Нафтогаз України. Який, нагадаємо, прямо пов’язаний із Укртрансгазом.

Позиція Антимонопольного комітету

Вивчивши описану історію, АМКУ вирішив надати рекомендації, які унеможливлять повторення таких ситуацій в майбутньому, ні зі Стрийнафтогазом, ні з іншими гравцями на ринку:

1. АТ Укртрансгаз має утриматися від дій, які можуть призводити до скорочення обсягу видобутку природного газу як Стрийнафтогазом, так і іншими газовидобувними компаніями, що, як наслідок, може призвести до спотворення конкуренції на ринку природного газу.
2. ТОВ Оператору газотранспортної системи України не допускати створення бар’єрів для входу/діяльності газовидобувних підприємств на ці ринки.

Рекомендації АМКУ є обов’язковими до розгляду суб’єктами, яким вони надані.