Інтерв’ю голови АМКУ Ольги Піщанської інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна»
Опубліковано 16 вересня 2020 року о 16:45

Ольга Піщанська, голова Антимонопольного комітету України

— Які перші завдання ви ставите перед собою? Які отримали від президента, від Верховної Ради, яка вас затвердила великою кількістю голосів?

— Завдання, які я отримала - це виконувати свої обов’язки згідно з чинним законодавством, тобто, робити все можливе для захисту і розвитку конкуренції в Україні. Робота комітету має стати і системною, і незалежною від чиїхось уподобань. Що стосується Верховної Ради, то у своїй доповіді перед голосуванням я представила план дій, найважливіші завдання, які я ставлю перед собою. Голосування за моє призначення я вважаю затвердженням цього плану.

— За справами АМКУ стоять інтереси великих фінансово-промислових груп, значні гроші. В той же час держава з нинішнім бюджетом і коронакризою не може, мабуть, сильно розширити штат комітету, підняти зарплати до рівня великих юридичних компаній, які є опонентами у великих спорах. Ви бачите у цьому проблему?

— Я уже наголошувала у Верховній Раді і на зустрічах в уряді: працівники АМКУ не можуть отримувати таку маленьку зарплату. Комітет має найнижчий рівень зарплати серед органів державної влади, схожих за функціоналом. І мова йде не про 5%, а про суттєву різницю. А ми розслідуємо справи, які стосуються великих фінансово-промислових груп. Гідна зарплата - це один із факторів незалежності. Не може спеціаліст комітету отримувати зарплату, меншу, ніж у помічника депутата.

Рішення Комітету мають великий вплив, а для їх підготовки потрібен серйозний фаховий рівень. Це мають бути освічені люди, які розуміються на економіці і юриспруденції, вміють швидко вникнути в проблематику будь-якого ринку. Подобається нам це чи ні, але такі фахівці дорого коштують на ринку праці. Зараз ми мотивуємо тим, що працювати в АМКУ репутаційно вигідно, можна отримати різноманітний досвід за короткий час, адже Комітет працює з усіма галузями економіки і ринками. Тобто підвищення зарплат – моє першочергове завдання.

— А який приблизно рівень зарплат в комітеті?

— У спеціалістів – близько 15 тис. грн, це вже з преміями й надбавками.

— У Фонді держмайна також проблема з низькими зарплатами, але там пропонують “прив'язати” це до продажів об’єктів. Ви ж накладаєте великі штрафи - чи можливий схожий підхід для комітету?

— За минулий рік економічний ефект від діяльності органів Комітету склав 4,3 млрд грн, що у 20 разів перевищує фінансування АМКУ.

— А можна частину штрафу направляти в зарплатний фонд напряму, а не через бюджет?

— Органи державної влади отримують зарплату тільки з бюджету, немає можливості фінансування з інших джерел.

Недоцільно прив’язувати зарплати до накладених штрафів у певному процентному співвідношенні, тому що можуть виникати ризики зловживання цим процесом. Накладення штрафів – це покарання порушників. А зарплата – це винагорода особи за виконану роботу та має залежати від KPI працівника.

— Де саме обговорюється питання підвищення зарплат - на рівні президента, уряду, парламенту?

— Наразі триває співпраця і з урядом, і з офісом президента. Надсилаємо листи щодо підвищення заробітної плати із відповідними розрахунками і уряду, і парламентарям, шукаємо різні шляхи вирішення проблеми. Пояснюємо, яким чином може бути змінена система нарахування заробітної плати, в тому числі з прив’язкою до КPI.

— Стосовно законопроєкту про реформу АМКУ. Зараз фактично немає розмежування повноважень між АМКУ, Нацкомісією, Держпродспоживслужбою. У ньому це буде виписано? Які основні проблеми ви сподіваєтеся вирішити цим законопроєктом?

— Зареєстрована низка законопроєктів, внесених народними депутатами. Це законопроєкт №2730 і альтернативи до нього. В березні ми самі долучилися до процесу, розпочавши з того, що зібрали пропоновані в них зміни в одну таблицю. А потім додали колонку, в якій прописали результати аналізу прогалин нашого законодавства, зробленого європейськими колегами в рамках проєкту Twinning у 2016-2019 роках. Мета амбітна – з одного боку покращити саме українське законодавство задля кращої відповідності сьогоднішнім внутрішнім економічним реаліям, з іншого – максимально наблизити законодавство до європейських норм. І зараз ми теж працюємо із колегами з литовського та американського конкурентних відомств. Є певна особливість – робота ведеться двома мовами, що трошки впливає на швидкість.

Додам іще, оскільки часто відповідаю на такі питання, що немає "антимонопольного" законодавства, є конкурентне. І ми намагаємося це відобразити у нашому проєкті – до пострадянської функції "покарати" додати європейські "захистити та адвокатувати". В будь-якому разі, на цю осінь заплановано внесення допрацьованого законопроєкту №2730 у Верховну Раду.

— А інші регулятори? Де ви бачите їх роль, щоб не всі питання доходили до АМКУ? Щоб ви могли зосередитися на великих спорах по захисту конкуренції.

— Наприклад, у сфері енергетичних ринків є незалежний регулятор – НКРЕКП. Законом на нього покладені повноваження створювати правила гри на ринках газу та електричної енергії, здійснювати моніторинг цих ринків, оперативно виявляти та припиняти зловживання на цих ринках, а також повідомляти Антимонопольний комітет про виявлені антиконкурентні практики.

Ринки природного газу та електроенергії є висококонцентрованими, і наразі перебувають у стадії формування. Анбандлінг на ринку природного газу, тобто відокремлення транспортування, яке перебуває у стані природної монополії, від діяльності на потенційно конкурентному ринку постачання природного газу, відбувся лише 1 січня 2020 року. Ринок електроенергії, з певними обмеженнями, був запроваджений тільки в липні 2019 року.

Відповідно дуже важливим є скоординована співпраця НКРЕКП і АМКУ як по створенню прозорих, передбачуваних і конкурентних правил гри на ринку, так і оперативне реагування на скарги його учасників

— А ви вже отримали перші скарги?

— Так. В Комітеті розглядається ряд заяв від газопостачальних компаній на дії конкурентів щодо перешкод споживачам по зміні ними постачальника природного газу. На ринку електроенергії Комітетом здійснюється розгляд заяв електропостачальників щодо можливого зловживання монопольним становищем Оператором системи передачі в частині виставлення ним необґрунтованих рахунків за послуги, надання яких не передбачено жодним нормативним актом.

По кожному з цих напрямів ми співпрацюємо з НКРЕКП. За результатами розгляду і у разі виявлення порушень законодавства Комітетом будуть прийняті відповідні рішення і накладені штрафи. Якщо Комісією буде встановлення порушення нормативних актів у сфері енергетики – до порушників буде застосований інструментарій НКРЕКП.

Наше спільне завдання – забезпечити ефективне функціонування енергетичних ринків. Тобто, щоб кожен споживач міг отримувати якісні товари і послуги за мінімально можливою ціною.

На якому етапі реорганізація територіальних відділень?

— Відповідно до плану, але з поправкою на епідемію коронавірусу. З 1 червня 18 обласних територіальних управлінь припинили діяльність як окремі юридичні особи і стали відокремленими підрозділами шести міжобласних відділень. Ми провели процеси ліквідації, внесли відповідні зміни в реєстр юросіб.

Як це впливає на роботу комітету?

— Комітет працює планово. Всі заяви отримують ці шість міжобласних відділень. Їх там сортують по групах і розподіляють на підпорядковані підрозділи. Мета цієї реорганізації полягала в укрупненні, в запровадженні єдиних підходів та алгоритмів дій. По штату змін не відбулося - як було, так і є 398 штатних одиниць в регіонах. Але штат укомплектований зараз на 70%. Інтелектуальний склад зберігаємо, а всі неефективні надбудови прибираємо.

Стало легше працювати?

— Про це говорити зарано, поки що триває перехідний період. Працюємо з міжрегіональними відділеннями, аналізуємо пул справ у них. На жаль, карантин не дозволяє проїхатися по всім відділенням і відділам, поспілкуватися з людьми. Однак, ми організували співпрацю з використанням інтерактивного обладнання.

Активна фаза реорганізації ще триває. Юридично вона завершилася, закінчуємо кадрову і переходимо до інтелектуальної - по справам, по уніфікації підходів і рішень.

— Ці міжобласні відділення можуть взяти справи головного управління?

— У цих відділеннях залишаються справи, які стосуються їхнього регіону. Питання не в тому, що на кого віддати, а у форматі співпраці. Одне тервідділення може розслідувати типову справу і ділитися досвідом з іншими. Наприклад, питання по облгазам однакові, тільки вони розташовані в різних регіонах. До сьогодні кожне тервідділення окремо перевіряло, відкривало справу, а у підсумку всі рішення схожі або й зовсім однакові. Це даремна витрата людського ресурсу. Ми ж хочемо розробляти єдиний підхід, щоб заощадити час і отримати більший ефект.

— Наскільки нинішня конструкція захищає незалежність АМКУ? Наскільки ви зараз незалежні і спроможні не піддаватися політичному, фінансовому впливу?

— Існує декілька умов інституційної незалежності: незалежність призначення, фінансова незалежність і на рівні прийняття рішень — відсутність необхідності їх погоджувати. Є питання стосовно призначення, яке виникло історично, оскільки зміни до Конституції вносилися після прийняття закону про АМКУ.

Проблема має бути врегульована реформою конкурентного законодавства, над якою, як я вже казала, ми працюємо.

Щодо впливу чи тиску, то сьогодні я не відчуваю його ні з боку уряду, ні з боку Офісу президента, ні з боку парламенту.

— У вас повністю укомплектований склад держуповноважених?

— Маємо де-факто одну вакансію.

— Якісь є кандидатури?

— Є. Вони на розгляді.

— Ви зберігатимете розподіл справ між державними уповноваженими по ринкам?

— Я вбачаю ризики у такому підході. Зараз з державними уповноваженими ведемо дискусію, як нам працювати далі. Раніше між ними ділили ринки, зараз - напрямки. Зокрема, розглядаються варіанти розподілу напрямків з ротацією через деякий час, або рандомного розподілу справ між держуповноваженими.

Ми маємо створити систему, яка мінімізує вплив особистості і є максимально ефективною. Розподіл за ринками міг створити заангажованість, навіть певну "зашореність" в мисленні держуповноваженого, звужувати його спеціалізацію. Якщо ж розподіляти за випадковим принципом, то є інший ризик – окремі питання не будуть вчасно об’єднані в одну справу по цілому ринку, а таке об’єднання дає можливість боротися із системною проблемою, а не лише окремими порушеннями. Тому ми ще й придивляємося зараз, як це працює в світі.

— Ви рік попрацювали в комітеті. Ця колегіальність допомагає?

— Так, звичайно! І не лише в голосуванні на засіданнях. Під час нарад кожен держуповноважений ділиться своїм особистим досвідом — економічним, юридичним, технічним. Це дозволяє розглядати справу з різних кутів, з різних професійних точок зору.

— Заздрите Національному банку, професійні судження якого Рада не так давно ввела в законодавство? Тепер, поки Конституційний Суд нічого не вирішив, у банківського регулятора набагато більше сили в судових спорах. Вам хотілося б мати таку можливість, щоб справи Комітету не застрягали в судах на роки, або й взагалі не розбивалися?

— Питання дискусійне і ми обговорюємо його, хоча і не в такому вигляді, з нашими іноземними колегами, працюючи над змінами до законодавства.

Взагалі ж доведення справ до позитивного результату в судах є одним з наших постійних пріоритетів. І ми, не лише активно боремося під час судових засідань. Паралельно ми аналізуємо попередні судові рішення, особливо ті, в яких наша позиція програла. Постійно змінюємо підходи, щоб у майбутньому виключати ризики скасування наших рішень суддями.

— Новий закон про закупівлі розвантажив комітет в частині скарг?

— Щойно закон вступив в силу, тобто в квітні, скарг на державні закупівлі стало дійсно менше, але в липні ця тенденція стала зворотною і скарг знову побільшало. В липні їхня кількість зросла на 13% у порівнянні з червнем, а в порівнянні з липнем-2019 - на 5%. Отже, скаржаться все одно більше.

Тимчасове падіння кількості звернень до Комітету ми пояснюємо тим, що перед вступом в силу нової редакції закону учасники закупівель намагалися максимальну кількість процедур розпочати за старими нормами. Одразу після вступу закону була менша кількість скарг, а зараз ми повернулися до вже стандартної для АМКУ ситуації.

Було очікування, що у зв'язку зі зміною вартості оскарження скарг буде менше, але більше половини скарг ми задовольняємо, і тоді плата за скаргу повертається скаржнику. В той же час, якщо раніше була чітко встановлена вартість скарг, то зараз вона залежить від очікуваної вартості. І кількість скарг по процедурах із низькою очікуваною вартістю не зменшилася.

Загалом, те, що відбувається в органі оскарження, свідчить про прогалини в закупівельному процесі.

Наприклад, одна з норм оновленого закону розроблена для зменшення кількості скарг і для покращення процесу розгляду, це можливість виправити помилки в тендерній документації протягом 24 годин. Однак, по-перше, не всі помилки підпадають під ці вимоги, і друге - якщо замовник ігнорує цю норму, це дає ще один привід для оскарження.

Резюмуємо. Станом на сьогодні є зростання кількості скарг. Не на 50%, як минулого року у порівнянні з 2018-м, але тенденція зберігається. І ключовою причиною ми вважаємо високу дискрецію замовника при формуванні тендерної документації. Це основний конфлікт, який виникає між замовником і учасником процедури закупівлі.

— По закупівлях “Велике будівництво” на вас точно позначилося.

— Так. Є надія, що воно позначиться на всіх у вигляді якісних доріг. А ми виконуємо свою роботу як орган оскарження згідно закону.

Повертаючись до оскарження публічних закупівель як однієї з функцій Антимонопольного комітету. І тут у нас є напрацьований законопроєкт, в якому передбачено створення окремих (без залучення діючих держуповноважених АМКУ) колегій, та ще низка нових організаційних норм. На нашу думку, вони покращать для учасників процесу функціонування цього органу. Зокрема, уніфікація певних складових процесу і подальша диджиталізація, яка має заощадити час, і учасників, і самої колегії з оскарження.

В червні ЄБА критикували ваше рішення накласти штраф на найбільші тютюнові компаній саме під час його оскарження. Чому так сталося? Чому виставили рахунок, не дочекавшись рішення по оскарженню?

Це справа по картельній змові, сума штрафу значна - 6,5 млрд грн, рішення Комітет прийняв у жовтні 2019 року. Там декілька порушників: це компанії груп "Філіп Морріс", "Джей Ті", "Імперіал Тобакко", "Бритіш Американ Тобакко" і дистриб’ютор "Тедіс Україна". Всі суб'єкти оскаржили рішення комітету в суді. Слід зазначити, що перша інстанція суду - там, де вже відбулися слухання - підтримала рішення комітету. Згідно із законом, компанії мають сплатити цей штраф. І деякі вже це зробили, хоча й продовжують оскаржувати наші висновки.

По арешту рахунків. Повторюся, що мова йде про штраф в 6,5 млрд грн. Комітет вважає за потрібне забезпечити виконання свого рішення. На жаль, пропозиція комітету накласти арешт на рахунки порушників не була підтримана ні першою інстанцією, ні апеляцією.

Вони ж ще погрожують міжнародними арбітражами. Наскільки це сильна погроза і ризик?

По даному питанню уже створена робоча група і оцінюються ризики арбітражного процесу.

А загалом по ринку ви бачите, що доля “Тедіса” зменшується? Ведете якийсь моніторинг?

Оперативний, щосекундний моніторинг неможливо проводити, адже у АМКУ немає інструментів, які б дозволяли слідкувати за ринком в "онлайн" режимі. Разом з тим, ми намагаємося відстежувати ситуацію в галузі в рамках розгляду заяв і справ. Звичайно, користуємося й загальнодоступною інформацією, щоб розуміти основні тенденції.

За нашими даними, протягом 2018-2019 років частка "Тедіса" на ринку дистрибуції сигарет на деякий відсоток зменшилась. Так, якщо протягом 2013-2015 років вона складала 99%, то за результатами 2019 року – не досягала і 75%. Щоб казати про конкретні цифри на сьогоднішній день – треба проводити окреме дослідження.

Також ми бачимо, що окрім "Тедіса", у виробників купують сигарети й інші компанії, чого не відбувалося на момент винесення нашого рішення у 2016 році. З метою демонополізації ринку, наприкінці 2019 року найбільшим виробникам тютюнових виробів було надано рекомендації АМКУ, а також створена робоча група на базі Мінекономіки, в роботі якої ми беремо участь.

Зараз у Мінекономіки говорять про створення національного оператора. Чи підтримуєте ви це? Чи маєте позицію стосовно цього?

Урядом прийнято розпорядження по запровадженню пілотного проєкту.

Оскільки на сьогодні ми не маємо офіційного тексту цього документу, - АМКУ не має можливості сформувати позицію щодо відповідності проєкту конкурентному законодавству.

Але така модель має право на існування, так?

— Будь-яка модель має право на існування, якщо вона діє відповідно до законодавства.

Але у вас немає права скасовувати рішення уряду, навіть у новому законопроєкті?

— Ні, ні зараз, ні в законопроєкті такого немає.

— Перейдемо до нафтотрейдерів. Там давня суперечка щодо накладених штрафів. Хтось оскаржує в судах, а компанії відомого власника групи "Приват" простіше роблять - просто ліквідуються, створюють нові. Які там перспективи розгляду справ? Можуть бути якісь компромісні рішення?

Ситуація така. Окружний адміністративний суд Києва у 2018 році забезпечив позов проти нас і заборонив Антимонопольному комітету України приймати будь-які рішення у справі проти групи "Авіас", "Пром Гарант Плюс", "Альянс еволюшн", "Укрнафти" та 170 операторів АЗС. На той момент розслідування антиконкурентних узгоджених дій щодо встановлення цін на бензини вже було завершене й винесене на розгляд Комітету.

В травні 2019 року той же суд визнав протиправними дії АМКУ щодо використання при розгляді цієї справи матеріалів, отриманих від НАБУ.

Звісно, ми оскаржили ці рішення, але й до сьогодні судові розгляди тривають, а Комітет не може приймати рішень у цій справі.

Загалом же ринки нафтопродуктів давно є одними з пріоритетних в роботі Комітету. Зважаючи на їх імпротозалежність, вони є досить чутливими до ситуації у світі та Європі. Водночас, і всередині України, як ми бачимо, виникають передумови для змов між учасниками.

Щодо цього року, то ми реагували на розвиток ситуації, а це було й падіння цін на нафту у світі, і зменшення попиту через карантин, й інші непрогнозовані події.

З початку року ми ретельно аналізували стан виконання наданих в грудні минулого року рекомендацій. В них ми наполягали на приведенні цін на стелах автозаправок до економічно обґрунтованого рівня. Причиною для нашого втручання було падіння котирувань на світових ринках, яке, чомусь не поспішало відображатися на українських цінниках.

Потім, у березні 2020 року, ми провели ряд зустрічей із представниками мереж АЗС, під час яких вони погодилися з висновками Комітету про наявність потенціалу до подальшого зниження цін.

Як результат, в грудні 2019-травні 2020 року роздрібні ціни на бензини та дизпаливо знизилися, в середньому, на 24%.

А зараз, реагуючи на інформацію в ЗМІ про можливі збої з постачанням нафтопродуктів з Білорусі, ми теж застерігаємо компанії від потенційних антиконкурентних дій, які можуть негативно вплинути на наповнення ринку та цінову ситуацію. Ми наголошуємо, що створення штучного дефіциту, необґрунтоване підняття цін, створення бар’єрів в доступі до альтернативної інфраструктури, тобто портів, є неприпустимими.

Це по нафтопродуктам. Також у нас є справа, я думаю, ви запитаєте обов'язково, щодо Ostchem.

— Так, це наступне запитання - примусове розділення групи Ostchem Дмитра Фірташа.

Вони минулого року звернулися до суду і в першій інстанції наше рішення було скасоване. Ми абсолютно не погоджуємося з цим судовим рішенням, бо вважаємо наші докази у справі ґрунтовними. Тому ми подали апеляцію. Будемо доводити свою правоту.

— Це дуже цікава справа, адже це взагалі прецедент - рішення про розділення.

Це прецедент, вірно. Однак тільки так можна захистити конкуренцію на ринку азотних мінеральних добрив. Саме для того, щоб унеможливити подібні маніпуляції, коли заводи міндобрив раптом зупиняються, а собівартість продукції штучно збільшується монополістом, ми і приймали подібне рішення. Це є в фабулі справи і ми впевнені в нашій позиції.

— Фармацевтична галузь завжди була в фокусі уваги комітету, а з коронакризою проблема стала більш значущою. Як ви зараз оцінюєте ситуацію на цьому ринку? Які великі розслідування зараз тут?

— АМКУ зараз розслідує справу щодо стрибка цін на початку епідемії. Там ціла низка компаній, дії яких ми вивчаємо.

Там аптечні мережі?

— Там аптечні мережі. Коли відбувся стрибок цін на маски, ми, окрім відкриття справи, надавали рекомендації. І аптечні мережі, на виконання рекомендацій, знизили націнку.

Постійно лунають скарги, що імпортні ліки в Україні дорожчі. Уряд відреагував на це референтними цінами. Як ви бачите цю ситуацію зі свого боку?

У нас є відкрита справа по інсулінах. Мова про вертикальні антиконкурентні узгоджені дії великого світового виробника інсулінів "Ново Нордіск" і груп "Медфарком", "БаДМ", "Аптека 3І", "Ганза" та інших. Якщо коротко, то є підозра, що під час імпорту відбувалось непрозоре ціноутворення, яке призводило у подальшому до необґрунтованого завищення цін під час реалізації через державні/публічні закупівлі. Мова про 2011-2017 роки.

Також по групі "Медфарком" є окрема справа за зловживання монопольним становищем. Й іще є одна справа, теж пов’язана з інсулінами, її розпочато за поданням Генеральної прокуратури. Там є ознаки антиконкурентних узгоджених дій польського виробника інсулінів "Біотон" та компаній-постачальників в Україні.

До речі, під час карантину у нас був стрибок цін не тільки в аптеках, але й на продукти споживчого кошика. АМКУ зайняв активну позицію: ми, як і в ситуації з масками, надали рекомендації учасникам ринків, розпочали разом з Міністерством економіки щотижневі зустрічі з рітейлом, постачальниками і виробниками щодо цін і упередження будь-яких маніпуляцій на тему, хто кому заважає продавати за нормальними цінами. У нас декілька тижнів були важкі дискусії. У підсумку рітейл встановив мінімальні націнки на певну соціальну групу продуктів.

Алгоритм наших дій був таким: починаючи з березня силами територіальних відділень і центрального апарату АМКУ ми моніторили ціни у великих супермаркетах і магазинах по всіх регіонах. І, маючи ці дані, ми досліджували ланцюжок постачання від імпортера чи виробника і до рітейла. Потім ми говорили з рітейлом, а коли той вказував на постачальників – говорили і з ними, а потім з виробниками, бо постачальники кивали в їх бік. Таким чином, використовуючи різні інструменти впливу, Комітету вдалося стримати зростання цін.

Взагалі ж Комітет виступає за ринкове ціноутворення і проти втручання держави - чи то регулювання, чи то декларування. Однак сталася надзвичайна подія - епідемія, одним з наслідків якої стала різка і, не завжди обґрунтована, зміна цін. Тому ми й вдалися до наявних у нас інструментів задля повернення цієї ситуації в нормальне русло.

— А резонансна справа по Nielsen Ukraine чимось закінчилась чи вона все ще в судах?

Попри наведені Комітетом докази, в березні 2017 року Вищий господарський суд поставив крапку в більш ніж півторарічній судовій справі і скасував відповідне рішення Комітету. Суд не побачив у зібраних нами доказах картельної змови.

В той же час ми провели велике дослідження по рітейлу, по їх взаємовідносинах з постачальниками, а зараз ми завершуємо аналіз даних, отриманих через моніторинг під час “карантинного” стрибка цін, тому що ми повинні робити висновки з таких ситуацій на майбутнє. І по фармації, і по рітейлу.

— “Мотор Січ”. DCH виступив з гучною заявою, що начебто в АМКУ нема права відмовити в покупці “Мотор Січі”. Пролунали на вашу адресу звинувачення в затягуванні справи. Яка ситуація зараз з цими справами?

Кожен вправі заявляти що захоче, але було б бажано заяви обґрунтовувати, посилатися на норми закону. У цьому випадку, по заяві DCH почалася агресивна піар-компанія проти АМКУ "через дві години" після того, як надійшла заява про концентрацію, тому говорити про затягування взагалі не коректно.

Чинне законодавство передбачає жорсткі процесуальні строки на кожному етапі розгляду заяв на концентрацію. Це, як правило, відомо юристам, які спеціалізуються на конкурентному праві. Крім того, АМКУ має певні вимоги до оформлення та змісту заяви. У разі недотримання цих вимог, заява залишається без розгляду.

Заява групи DCH не відповідала визначеним вимогам, тому вона була повернута заявнику.

При цьому все було здійснено виключно в межах визначених законом строків. Тому нема підстав говорити про затримку та затягування.

Звертаю увагу, що повернення заяви не позбавляє заявника права подати до АМКУ нову заяву з "виправленою інформацію". На сьогодні група DCH не зверталась до АМКУ повторно.

До заяви DCH в комітеті були й інші заяви на концентрації від китайської сторони та "Укроборонпрому". Проте напередодні надходження до АМКУ заяви від групи DCH, старі заяви були відкликані заявниками. Отже, АМКУ закрив відповідні справи про концентрацію.

Разом з цим, ми продовжуємо вивчати питання, пов’язані з законністю вже здійсненого раніше придбання акцій ПАТ "Мотор Січ" китайськими інвесторами. Зокрема, чи потребували ці дії отримання відповідного дозволу АМКУ. Лише минулого тижня надійшла ще одна відповідь від представників китайських акціонерів стосовно обставин фінансування придбання акцій ПАТ "Мотор Січ", а також інша інформація, необхідна для аналізу реальних відносин контролю між китайськими власниками акцій.

— А як давно ви розпочали за власною ініціативою цю справу?

Як я вже сказала, ми продовжуємо вивчати питання, пов’язані з законністю придбання акцій "Мотор Січі" китайськими інвесторами. Це не справа. Це дослідження, яке розпочалося після отримання Комітетом заяв про надання дозволу на вчинення відповідних дій китайськими суб’єктами господарювання.

Поки що зарано говорити про початок справи про порушення. На сьогодні ми ще збираємо та аналізуємо необхідну інформацію, щоб зробити відповідні висновки.

— Ринок курятини.

У 2019 році ми завершили дослідження ринку, за результатами якого було відкрито дві справи за ознаками зловживання МХП монопольним становищем на ринку первинної реалізації м’яса курячого. І мова йде про цілу групу компаній.

Перша справа стосувалася обмежувальної торгової політики "Миронівського хлібопродукту" щодо дистриб’юторів, партнерів та субдистриб’юторів. Друга справа – встановлення непомірно високих цін на курятину, що могло призвести до наслідування іншими учасниками ринку цінової поведінки домінуючого суб’єкта і, як наслідок – загального, необґрунтованого збільшення цін на м’ясо куряче для споживачів.

На сьогодні ці дві справи об’єднано і вони активно розслідуються. Ми збираємо та аналізуємо докази. На підставі відповідей на направлені нами вимоги будемо готувати подання про попередні висновки та виносити рішення.

— Ще питання по мобільним операторам. Але вони начебто до ваших рекомендацій прислуховуються, тож справа до штрафів не дійшла.

Поки не дійшла. Взагалі, рекомендації суб’єктам – це інструмент найшвидшої реакції Комітету. Наприклад, застерігаємо утриматись від певних дій, коли бачимо, що ситуація може перерости в порушення. І дійсно, мобільні оператори, як правило, такі рекомендації виконують.

Останнім часом маємо велику кількість звернень громадян щодо необґрунтованого підняття тарифів. Однак проблеми на цьому ринку пов’язані не лише з цінами на послуги. Потребують пильної уваги Комітету ще й як вартість окремих складових тарифних планів, обв’язкове включення до них послуг мобільного інтернету, порядок надання контент-послуг.

Ми в серпні почали дослідження щодо дотримання нашого законодавства мобільними операторами. Наразі воно триває.

— Які питання стоять на порядку денному по державній допомозі?

По державній допомозі у нас на порядку денному зміни до профільного закону, які вже напрацьовані з нашими європейськими партнерами в рамках проєкту технічної допомоги SESAR. Цей законопроєкт наблизить нас до європейського законодавства, що буде важливим кроком в подальшій імплементації Угоди про асоціацію, адже саме з Угоди ця функція – контролю АМКУ в сфері держдопомоги і з’явилася.

Щодо поточної роботи, то місяць тому було створено галузеву робочу групу з питань державної допомоги, в ній співголовами є представники Комітету та Міністерства розвитку економіки та сільського господарства. Ми співпрацюємо, зокрема, в розробці так званих галузевих критеріїв допустимості державної допомоги, в майбутньому плануємо узгодити їх з кожним профільним міністерством. Стандартні критерії допоможуть уніфікувати загальні підходи до державної допомоги та дозволять повністю імплементувати відповідні європейські норми. А прямо зараз розробляємо критерії відповідності державної допомоги по заходах, пов’язаних з COVID-19.

Займаючись контролем державної допомоги ми вийшли на нову для себе, але дуже об’ємну тему – комунальні підприємства. Що за комунальні підприємства? На яких ринках вони створені і чи є конкуренція на цих ринках? Які з підприємств прибуткові, а які ні, які з них дотуються державою? І головне: чи створює їх існування конкуренцію на відповідних ринках? Перший етап дослідження, де ми отримали загальний зріз, уже на завершенні. Далі буде економічний аналіз. І ми бачимо цю проблематику якраз через призму державної допомоги, бо майже всі комунальні підприємства її отримують від місцевих бюджетів. А ринки, на яких ці КП працюють, вже є, або можуть бути, висококонкурентними.

— Оскільки у комітету нова очільниця, у суспільства є певні очікування рішучих дій по боротьбі з монополістами, з олігархами. У вас уже є якісь наробки по новим резонансним справам?

Категорія резонансності досить суб’єктивна. Кількість згадок у пресі про "тютюнову справу", чи про "Мотор Січ" не є визначальним фактором. Зрештою, про ці справи ми вже говорили. На завершальному етапі справа по зловживанню монопольним становищем групою ДТЕК на "Бурштинському енергоострові". Додати до наших справ прізвища бенефіціарів – і резонанс "зашкалить". Але я скажу про іншу важливу, але поки що не таку резонансну діяльність Комітету.

Ми починаємо активніше контролювати діяльність на ринках житлово-комунальних послуг, бо ситуація на них є дуже чутливою для кожної родини. Так, наприклад, наприкінці минулого року майже на чверть впали ціни на природний газ, який є основною складовою собівартості теплової енергії. Проте, теплопостачальні компанії, користуючись своїм монопольним становищем та недосконалим регулюванням, не вжили жодних заходів для зменшення вартості відпущеної теплової енергії.

АМКУ оперативно відреагував і рекомендував теплопостачальним компаніям здійснити відповідні перерахунки. Як наслідок – станом на червень 2020 року сума зекономлених споживачам коштів вже склала понад 3 млрд грн. І робота по контролю за наданими рекомендаціями ще триває.

Паралельно Комітетом проводиться відповідна робота з НКРЕКП та Мінрегіоном над удосконаленням нормативно-правових актів в сфері теплопостачання, мета яких – унеможливити зловживання з боку монопольних утворень на цих ринках.

Ще один напрям нашої роботи – це забезпечення таких умов проведення конкурсів по поводженню з побутовими відходами, які б забезпечили реальну конкуренцію між надавачами цих послуг, в першу чергу, по ціні та якості. Ми вже надали рекомендації Мінрегіону внести зміни до порядку проведення цих конкурсів. При цьому за моїм дорученням територіальні відділення Комітету взяли дану ситуацію під контроль на місцях. Там, де виконавців послуг призначили без конкурсу, або були встановлені монопольно високі ціни на вивезення сміття, порушники притягуватимуться до передбаченої законом відповідальності.

Підсумовуючи: ми акцентуємо увагу на ринках, які стосуються великої кількості споживачів, або мають значний вплив на них. Наприклад, зараз в тих же судах оскаржується наше рішення по облгазах. І я вважаю цю тему важливою. Ми маємо виграти цю справу. Бо облгази загнали людей в борги за тепло, хоча ціна на сам газ падала. Поки у споживача є борг, він не може змінити постачальника. Тому боремося в судах, доводимо, що наше рішення базується на "залізобетонних" доказах. Захищаємо таким чином і споживача, і конкуренцію на дуже важливому ринку.

Текст: Анна Родічкіна, Дмитро Кошовий

Джерела:  

ІА «Інтефакс-Україна» - Голова АМКУ Ольга Піщанська: Я бачу ризики в розподілі справ між держуповноваженими щодо ринків

ІА «Інтефакс-Україна» - Глава АМКУ: Акцентуємо увагу на ринках, які стосуються великої кількості споживачів

Більше за темою
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux