24 жовтня 2023 року на засіданні Антимонопольного комітету України визначено вектор, який рекомендовано застосовувати під час аналізу товарних меж ринку за наявності ринкової влади покупця.
Приймаючи рішення про необхідність дослідження цього питання, Комітет виходив з того, що правозастосування конкурентного законодавства розвивається з плином часу і антимонопольні органи у всьому світі вдосконалюють інструменти та методології, що використовуються для боротьби з антиконкурентними практиками в різних секторах економіки.
Антиконкурентні практики монопсоністичного характеру не є поширеними і не так добре вивчені, як ті, що пов'язані зі зловживанням монопольним (домінуючим) становищем. Однак в останні роки ця сфера привернула до себе увагу, особливо у зв'язку з набуттям можливості мережами супермаркетів диктувати (нав’язувати) виробникам та постачальникам, включаючи фермерів та малий бізнес, власні умови провадження спільної господарської діяльності.
Питання монопсонії є вкрай важливим для конкурентних відомств у всьому світі, що знайшло своє відображення у приділенні йому особливої уваги на засіданні XXI сесії Міжурядової групи експертів з конкурентного законодавства та політики Конференція ООН з питань торгівлі та розвитку UNCTAD, яка тривала у Женеві (Швейцарія). Долучилися до неї і представники Антимонопольного комітету України - заступниця Голови АМКУ Анжеліка Коноплянко та директорка Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери АМКУ Юлія Янова.
Як свідчить міжнародний досвід, більшість законодавчих актів у сфері захисту конкуренції не виділяють монопсонію як окремий вид порушення, при цьому забороняють її так само, як і монополію, якщо вона спотворює конкуренцію.
У національному законодавстві про захист економічної конкуренції наявні норми, які дозволяють визначити структурні ознаки монопольного (домінуючого) становища продавця, що прямо корелюється з терміном «монополія» за своєю суттю.
При цьому, економічна теорія визначає ринкову владу покупця у термінах «монопсонія» або «олігопсонія», залежно від кількісного складу домінуючих покупців та їх ринкових часток.
Разом з тим, відсутність законодавчого визначення відповідних понять не є перешкодою для притягнення до відповідальності органами
Антимонопольного комітету України суб’єктів господарювання – домінуючих покупців (які відповідають критеріям, що унормовані у статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції») за вчинення ними порушень у вигляді зловживання таким становищем.
Враховуючи, що такі порушення не набули системного характеру, Комітет не має уніфікованих підходів до визначення товарних меж ринків та оцінки ринкової влади, що ускладнює встановлення та доведення порушень, які проявляються в антиконкурентному домінуванні покупця-монопсоніста.
Тож, у цих рекомендаційних роз’ясненнях Комітет систематизував підходи Європейської комісії та практику міжнародних судових органів (Європейського суду з прав людини, Суду Європейського союзу та Верховного суду США), а також провів паралелі з набутим в ході своєї діяльності досвідом для забезпечення правової визначеності під час доведення його органами відповідних порушень.
Так, відмінною рисою монопсонії є значна роль домінуючого покупця та його потужність під час визначення умов обороту товару на ринку із значною кількістю виробників, постачальників товару з однаковими властивостями.
Така влада монопсоніста може проявлятися у його можливості впливати на діяльність суб’єктів господарювання, що прагнуть збути власний товар, проте не мають можливості швидко та вигідно змінити покупця такого товару або перейти на виробництво іншого (відмінного) товару, якій користуватиметься більшим попитом серед покупців.
При такій ситуації визначення ринку пов’язується з поняттям «зворотне заміщення попиту», яке, у свою чергу, спрямоване на встановлення можливості постачальників діяти альтернативно у відповідь на прояв покупцем його ринкової влади та вимірюється під час застосування тесту «SSNIP покупця».
Таким чином, встановлюючи ринкову владу відповідного суб’єкта господарювання (домінуючого покупця) на ринку товару, на якому він провадить господарську діяльність, необхідно, з-поміж іншого, розглядати можливість зворотного заміщення попиту шляхом застосування наступних підходів:
- провести аналіз можливості постачальників знайти альтернативних покупців певного товару або споживачів певної послуги;
- провести аналіз стану конкуренції між покупцями цільового товару або послуги;
- за можливості провести SSNIP тест покупця, який визначить, як будуть діяти постачальники у відповідь на зниження покупцем ціни на певний товар або послугу.
Вказані підходи не є вичерпними та імперативними, оскільки можуть трансформуватися в процесі розвитку конкурентного законодавства та його правозастосування у цьому напрямку. Водночас рекомендуються органам Комітету під час застосування законодавства про захист економічної конкуренції.