В АМКУ обговорили європейську практику у сфері антиконкурентних дій

30 грудня 2024 року представники Антимонопольного комітету України взяли участь у вебінарі на тему: «Останні засоби правового захисту та тимчасові заходи, застосовані національними конкурентними відомствами щодо антиконкурентної практики». Захід було організовано у межах реалізації проєкту «Узгодження правил і практик конкуренції та державної допомоги із законодавством ЄС (COMPASA)».

Під час вебінару експерт проєкту розповів учасникам про зобов’язання, що накладалися європейськими конкурентними відомствами за результатами розгляду справ про антиконкурентні дії, зокрема зловживання домінуючим становищем на ринку.

Відповідно до статті 102 ДФЄС будь-яке зловживання одним або кількома підприємствами домінуючим становищем на внутрішньому ринку або на суттєвій його частині забороняється як несумісне з внутрішнім ринком, оскільки воно може вплинути на торгівлю між державами-членами.

Таке зловживання може, зокрема, полягати в:

• прямому чи опосередкованому встановленні несправедливих цін купівлі чи продажу чи інших несправедливих умов торгівлі;
• обмеженні виробництва, ринків або технічного розвитку на шкоду споживачам;
• застосуванні несхожих умов до еквівалентних операцій з іншими торговими сторонами, таким чином ставлячи їх у невигідне конкурентне становище;
• обумовленні укладення контрактів прийняттям іншими сторонами додаткових зобов’язань, які за своїм характером або відповідно до комерційних звичаїв не мають жодного відношення до предмета таких контрактів.

Для вирішення таких зловживань у європейській практиці існують засоби захисту конкуренції (зобов’язання) – це інструменти, які можуть бути використані конкурентним відомством з метою припинення порушення шляхом зміни поведінки суб’єкта господарювання або зміни його структури. Такі структурні зобов’язання можуть бути застосовані лише у крайніх випадках, якщо порушення неможливо усунути в інший спосіб.

Також європейські конкурентні відомства можуть прийняти зобов’язання, запропоновані відповідачем, якщо вони є достатньо релевантними, надійними, перевіреними та пропорційними для вирішення виявлених проблем у сфері захисту конкуренції чи ні. У разі прийняття зобов’язань, запропонованих відповідачем, європейські відомства не накладають штраф на цього суб’єкта господарювання.

Для більш широкого аналізу європейської практики у цій сфері експерт проєкту представив учасникам кейси конкурентних відомств Німеччини та Франції щодо розгляду справ, під час яких було прийнято такі зобов’язання (Commitments).

Варто зазначити, що Антимонопольний комітет України теж має певні напрацювання щодо врегулювання питання прийняття зобов’язань, запропонованих відповідачами. Під час ІІ етапу реформи конкурентного законодавства в Україні буде запроваджено такий інструмент як зобов’язання, запропоновані відповідачем (commitments). Тобто, у разі порушення конкурентного законодавства, відповідач може зобов’язатись перед АМКУ самостійно вжити заходів, щоб запобігти шкоді конкуренції від свого порушення. Ця норма була створена на основі статей 101 та 102 ДФЄС для того, щоб стимулювати суб’єктів господарювання займати проактивну позицію та оперативно коригувати свою поведінку, яка шкодить конкуренції, а також зменшувати потенційно значний негативний вплив від довготривалих порушень.