Покарання за «немасло»: АМКУ та Держпродспоживслужба обговорили шляхи посилення боротьби з несумлінними виробниками

Як ефективніше карати фальсифікаторів харчових продуктів та посилювати доказову базу у судах? Такі питання обговорили 3 грудня за тематичним круглим столом керівники Антимонопольного комітету, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів».

Голова АМКУ Ольга Піщанська зазначила, що завдяки співпраці із Держпродспоживслужбою, яка надає Комітету підтвердні матеріали, впродовж останніх двох років було оштрафовано десятьох несумлінних виробників масла на загальну суму  близько 140 млн грн. Також на розгляді АМКУ наразі перебувають ще кілька рішень щодо інших виробників. Завершити справи АМКУ планує наприкінці цього та початку 2022 року.

Водночас за її словами, існує неоднозначна судова практика щодо оскарження штрафів Комітету у цих справ.

«Наразі співвідношення рішень судів у серії цих позовів складає 50/50. Частина потенційно доведених епізодів фальсифікації не були прийняті до розгляду через низку недоліків доказової бази. Ми проаналізували судову практику та сформулювали пропозиції для посилення наших спільних позицій у боротьбі з фальсифікаторами», - зазначила голова АМКУ. За її словами, ці пропозиції стосуються процедури відбору Держпродспоживслужбою зразків підробленої продукції та документації щодо неї.

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька  підтримала пропозицію керівниці АМКУ та зауважила, що потрібно якнайшвидше на законодавчому рівні закріпити поняття фальсифікованих харчових продуктів та посилити відповідальність за підробки.  

«Ситуація сьогодні абсурдна: фальсифікат в Україні є, а от законодавчого визначення його немає. Однак, незабаром це може змінитися. Дуже сподіваюсь, що народні депутати оперативно змінять законодавство і ми отримаємо необхідний для роботи інструмент», - сказала Владислава Магалецька. Вона також додала, що завдяки можливості накладати значні штрафи АМКУ є органом, потрапити у поле зору якого дійсно бояться фальсифікатори.

Водночас державна уповноважена АМКУ Ольга Нечитайло  окремо означила ситуацію щодо публічних закупівель продуктів харчування у дитячих садочках, школах та інтернатах, щодо яких до Комітету надходить велика кількість скарг.

«Деякі замовники, особливо це стосується східного та центрального регіонів, включають у тендерну документацію надмірні, обтяжливі вимоги щодо підтвердження безпечності та якості продукції. А інші - поводяться протилежним чином, іноді взагалі не вимагаючи належного документального підтвердження якості  й безпечності продукції. Фактично це свідчить про те, що держава є одним з найменш захищених споживачів, адже не існує єдиних підходів у цьому питанні» - пояснила державна уповноважена.

Ольга Нечитайло запропонувала відповідальним органам влади спільно сформулювали базовий орієнтовний перелік вимог, виконання яких гарантувало б якість продукції, що постачається дітям.

Підсумовуючи результати круглого столу, начальник управління розслідувань недобросовісної конкуренції АМКУ Людмила Шурховецька зазначила, що на початку наступного року Комітет спрямує до Держпродспоживслужби низку пропозицій  для посилення доказової бази проти виробників, що фальсифікують харчові продукти. 

Оберіть зручний ЗАСТОСУНОК - дізнавайтеся НОВИНИ першими

Facebook / Telegram / Instagram / Twitter