Конкуренція на цифрових ринках. Досвід інституційного розвитку та бачення майбутнього

 Діяльність цифрових платформ стала невід’ємною складовою економічного розвитку і конкурентоспроможності країн світу. Усвідомлюючи це, Антимонопольний комітет України спрямував увагу на розширення знань своїх співробітників щодо особливостей діяльності таких платформ, забезпечуючи, зокрема ефективний обмін досвідом з конкурентними відомствами світу.

Цифрові платформи - це онлайн простір, де відбувається обмін інформацією, послугами, товарами та інша взаємодія між учасниками ринків: виробниками, постачальниками, розробниками, партнерами, користувачами, клієнтами та ін.

Такі платформи формують окремі цифрові ринки, кожен з яких пропонує ефективні та доступні способи надання та отримання інноваційних послуг, просування товарів. Сучасні технології дають змогу швидко й порівняно легко охоплювати широке коло споживачів, а ті, своєю чергою, можуть легко знаходити потрібні ресурси.

Регулювання цифрових ринків

Для регулювання новітнього цифрового економічного простору з 2015 року було введено в дію Єдиний цифровий ринок - документ Єдиного європейського ринку, що охоплює цифровий маркетинг, електронну комерцію та телекомунікації. Україна поставила собі амбітну мету – стати частиною Єдиного цифрового ринку. Основні напрямки та завдання уже визначено Урядом та підтримано європейськими партнерами.

Унікальність та висока конкурентоспроможність цифрових платформ наділяють їх можливістю чинити значний вплив на цифрові ринки. І не завжди цей вплив є позитивним та враховує вимоги конкуренційного законодавства. Тож останніми роками нерідко виникають проблеми у сфері конкуренції та ущемлюються права споживачів.

З наміром подолання ризиків, пов’язаних із поширенням протиправного контенту, товарів та послуг й забезпечення справедливого по відношенню до усіх суб’єктів функціонування онлайн-платформ, наприкінці 2020 року Європейська комісія опублікувала проекти двох документів – Акт про цифрові послуги (DSA) та Акт про цифрові ринки (DMA). Вкупі вони створюють єдину потужну систему регулювання цифрової економіки.

Адже, DSA покликаний убезпечити цифровий простір та описує зобов’язання для Інтернет-посередників, а DMA має на меті створити рівні умови для розвитку інновацій та конкурентоспроможності через регулювання так званих «gatekeepers» – великих онлайн-платформ.

Реалізація основних положень цих документів запланована саме на 2023-2024 роки. Відтак зараз діяльність цифрових ринків – на вістрі уваги іноземних конкурентних відомств, а віднедавна – і АМКУ. Адже зміни, які ми очікуємо, будуть дуже вагомими та значним чином вплинуть на зазначені ринки.

Єврокомісія VS цифрові гіганти

Ці документи Єврокомісія напрацювала, враховуючи багаторічний досвід (у тому числі – і щодо надзвичайно складних та програних нею справ) з протидії зловживанням на цифрових ринках. Фактично ЄК та її виконавча віцепрезидентка з питань цифровізації Маргрет Вестагер є першопрохідцями на цьому шляху.

До слова, Маргрет Вестагер також відповідає і за Єдиний цифровий ринок. Саме під її керівництвом велися найперші та одні з найбільших у світі розслідувань дій цифрових гігантів. Наприклад, справа ЄК проти Google, розпочата у 2016 році. Тоді Європейська комісія висунула підозру компанії, що вона нав'язує користувачам встановлення своєї пошукової системи Google Search на мобільних пристроях, що працюють на операційній системі Android (яка також належить Google). Комісія вважала, що Google зловживає своїм домінуючим становищем на ринку мобільних пристроїв та оштрафувала компанію на 4,34 мільярда євро. У компанії ж наполягали, що їхня домінуюча позиція на ринку не завдавала шкоди конкурентам і користувачам, а встановлення пошукової системи на мобільних пристроях не було нав'язуванням.

А далі – ціла низка аналогічних мега-справ. Наприклад, у 2016 році ЄК зобов’язала Ірландію повернути незаконно надану Apple державну допомогу у вигляді необґрунтованих податкових пільг на 13 мільярдів євро.

У 2017 році Google був оштрафований на 2,4 мільярда євро за недобросовісну практику щодо просування своєї власної платформи для порівняння цін у магазинах. У тому ж році Європейська комісія оштрафувала Facebook на 110 мільйонів євро за надання неправильної інформації в рамках розслідування, що велося відповідно до Регламенту ЄС про злиття у зв'язку з придбанням Facebook компанії WhatsApp.

Я вважаю, що мені як фахівцю дуже пощастило отримати можливість проходити стажування саме у Генеральному директораті з питань конкуренції Європейської комісії, та перейняти цей досвід колег щодо цифрових ринків.

Зокрема, моє стажування стосувалося аналізу практичних аспектів та підходів до проведення досліджень відповідних ринків Єврокомісією. Також я отримала можливість ознайомитися з досвідом у цій сфері інших конкурентних відомств.

До слова, Європейська комісія постійно інвестує у підвищення кваліфікації свого персоналу та залучає зовнішніх експертів, щоб краще розуміти реальний та потенційний вплив цифрових технологій на конкуренцію. Невід’ємною частиною успішного проведення розслідувань, досліджень і опитувань щодо конкуренції у сферах цифрових ринків, де технології швидко розвиваються, а стратегії змінюються, є таке ж безперервне вдосконалення підходів, інструментів й отримання нових знань та навичок самими «антимонопольниками». Це підсилює спроможність відомств правильно оцінювати та справлятися з викликами цифрових ринків.

  Ю. Король (четверта з правого боку) з колегами під час стажування у ЄК 

Світовий досвід «цифрових» розслідувань

Окрім ЄК та конкурентних відомств країн ЄС, їхні колеги з інших країн також активно включилися в процес аналізу, дослідження та регулювання конкуренції на цифрових ринках. Наприклад, австралійський орган з питань конкуренції у 2019 році завершив 18-місячне розслідування у сфері діяльності цифрових платформ. Результатом цього розслідування було надання 23 рекомендацій, що стосувалися виявлених проблемних питань щодо ринкової влади пошукових систем, соціальних мереж, рекламодавців, агрегаторів новин у ЗМІ. При цьому, конкурентним відомством Австралії було створено окремий відділ цифрових платформ для продовження здійснення контролю за цифровими ринками та започатковано проведення для своїх співробітників програм відповідного навчання.

У травні 2021 року колеги з південноафриканського конкурентного відомства також розпочали дослідження ринку посередницьких онлайн-платформ, зосередивши увагу на цифрових платформах, що діяли на ринках електронної комерції, онлайн-реклами, магазинів програмного забезпечення, агрегаторів подорожей і тимчасового розміщення (проживання), а також послуг доставки їжі. Одночасно з цим, відомство створило програму, спрямовану на внутрішній розвиток навичок його спеціалістів для покращення правозастосування у сфері цифрових ринків.

Окремо варто згадати досвід органу з питань конкуренції Японії. Протягом 2019-2021 років ним здійснено низку опитувань про торгову практику цифрових платформ, а саме щодо проведення транзакцій B2B[1] за допомогою онлайн-платформ роздрібної торгівлі та магазинів додатків, та зроблено відповідні висновки. Більше того, японське конкурентне відомство проаналізувало ринок цифрової реклами та опублікувало звіт про це. Наступним його вагомим кроком у сфері вивчення цифрових ринків можна вважати оприлюднення у 2022 році заяви під назвою «До активного просування конкурентної політики у відповідь на цифровізацію та інші соціально-економічні зміни: поєднання і посилення адвокації та правозастосування». Документом визначалося чотири сфери для опитувань, одна з яких стосується цифрових ринків, швидкі зміни на яких вимагають розуміння фактичного стану конкуренції та встановлення певних правил. Незабаром японське відомство опублікувало звіт про хмарні сервіси, підготовлений за результатами опитування учасників відповідного ринку щодо застосовуваних ними певних торгових практик. Метою такого опитування було бажання запобігти діям, що порушують конкурентне законодавство, і забезпечити чесне та вільне середовище для розвитку конкуренції на ринку хмарних сервісів.

До речі, орган з питань конкуренції Японії також регулярно проводить для свого персоналу семінари та курси щодо функціонування цифрових ринків. Вони охоплюють широкий діапазон тем: від аналізу цифрових даних до використання штучного інтелекту.

Цікавим є досвід канадського органу з питань конкуренції, який у 2022 році завершив 2-річне дослідження цифрового ринку у сфері охорони здоров’я[2]. За його результатами було підготовлено рекомендації щодо спрощення доступу та обміну особистою інформацією про здоров’я, оскільки на думку відомства безпечний і оперативний обмін цією інформацією підвищить рівень конкуренції.

А от конкурентне відомство Великої Британії наприкінці 2022 року завершило дослідження ринку музики та потокових послуг[3], рамках якого встановлювалося, наскільки ефективно працює цей ринок для кінцевого споживача, чи не пригнічується на ньому інноваційний процес та чи зловживають якісь його учасники ринковою владою. До речі, Уряд Великої Британії минулого року також планував розробити проект нового закону про цифрові ринки, конкуренцію та споживачів, який включає реформи, що сприятимуть розвитку конкурентних відносин[4].

Конкуренція на цифрових ринках в Україні 

Україна є однією з найбільш «цифровізованих» держав у Європі. Можна із впевненістю сказати, що цифрові ринки, діяльність яких аналізується іноземними конкурентними відомствами, є і в Україні. Населення та бізнес нашої країни мають можливість вільно обирати й споживати цифрові послуги та сервіси майже всіх глобальних (міжнародних) цифрових платформ.

Водночас поряд з такими платформами працюють і українські національні (регіональні, локальні) цифрові платформи - менші за розмірами, проте вони також відіграють важливу роль на цифрових ринках держави.

Окреме місце у структурі цифрових ринків в Україні посідають публічні цифрові платформи, які засновуються державою в особі її органів влади. Діяльність таких цифрових платформ обмежена територією країни, та має на меті підвищення ефективності надання публічних послуг за рахунок цифровізації процесів взаємодії з їх споживачами.

Українські цифрові ринки розвиваються надзвичайно стрімко та мають великий потенціал для забезпечення зростання економіки країни й конкуренції, зокрема, й на міжнародному рівні. Тож питання ефективного регулювання роботи відповідних ринків та дотримання правил доброчесної конкуренції у цій сфері є актуальним.

Антимонопольний комітет України розуміє вагомість функціонування цих ринків та їх вплив на конкурентне середовище. Ми прогнозуємо подальший сталий розвиток цифрових платформ і сервісів в Україні, а відповідно – і посилення їхнього впливу на економіку.

Щонайперше, ми ретельно аналізуємо роботу наших колег з іноземних конкурентних відомств у зазначених сферах: які підходи вони застосовують під час аналізу цифрових ринків, які ними вживаються заходи та що з цієї розмаїтої практики може бути використано у нашій роботі. Адже далеко не всі рішення можливо застосовувати в Україні, з огляду на структурні особливості наших ринків.

Надалі ми плануємо посилювати взаємодію із зацікавленими органами влади та експертами у сфері цифрових ринків. Тож вдосконалення знань українських «антимонопольників» щодо функціонування цифрових ринків й інституційних підходів щодо виявлення порушень на них буде одним із основних завдань у роботі Комітету. Саме це дасть змогу сформувати найбільш правильні підходи до визначення стану конкуренції на цифрових ринках в Україні, забезпечити умови для розвитку проконкурентних засад на них та припиняти порушення.

Підготувала Юлія Король - начальник відділу ринків адміністративних та загальних послуг Департаменту досліджень і розслідувань ринків невиробничої сфери

[1] Business-to-Business (B2B) - це модель електронної комерції, в якій одна компанія надає товари або послуги іншій компанії.

[2] https://ised-isde.canada.ca/site/competition-bureau-canada/en/unlocking-power-health-data

[3] https://www.gov.uk/cma-cases/music-and-streaming-market-study

[4] https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/1118417/CCS1022065440-001_SECURE_HMT_Autumn_Statement_November_2022_Web_accessible__1_.pdf