Державна допомога у цифровому секторі: АМКУ вивчає нові підходи

Особливості застосування правил державної допомоги у цифровому секторі обговорили під час вебінару 10 березня експерти Проекту ЄС «Підтримка Антимонопольного комітету у впровадженні правил державної допомоги» (SESAR) та фахівці Департаменту моніторингу і контролю державної допомоги, Юридичного департаменту й Управління економічного аналізу АМКУ.

Експерти Проекту SESAR, зокрема, окреслили загальні особливості оцінки заходів підтримки у цифровому секторі, специфіку законодавчого регулювання правил державної допомоги у ЄС, а також розповіли про конкретні приклади оцінки такої допомоги, зокрема, оцифрування книг у бібліотеках Чехії, створення та впровадження електронної платформи закупівель у Нідерландах тощо. Також експерти обговорили затверджені 9 березня 2023 року зміни до Регламенту Європейської Комісії № 651/2014 про визнання окремих категорій допомоги сумісними з внутрішнім ринком при застосуванні статей 107 та 108 Договору про функціонування ЄС.

Директорка Департаменту моніторингу і контролю державної допомоги АМКУ Оксана Чабанюк під час вебінару зазначила, що розуміння та подальше застосування підходів до визначення належності заходів підтримки у цифровому секторі до державної допомоги та оцінювання допустимості відповідних заходів є особливо актуальним для України і під час дії воєнного стану, і буде актуальним під час післявоєнної відбудови держави.

«В Україні стрімко вдосконалюється національне законодавство в частині регулювання цифрового сектору. Важливо також вже зараз вивчати та слідувати правилам, які застосовуються у Європейському Союзі. Дійсно, цифрові ринки, поки що, новий для нас сектор, тож ми вдячні партнерам за допомогу у напрацюванні підходів до роботи на них. Ми готові вдосконалюватися самі та надавати необхідну консультаційну допомогу уповноваженим органам влади», – зазначила Оксана Чабанюк.

Керівник Проекту SESAR Штефан Сабау підтвердив, що загалом питання державної підтримки у цифровому секторі є достатньо новим і для країн-членів Європейського Союзу, зокрема, для Румунії, а інтерес АМКУ до цієї частини правозастосування свідчить про значний прогрес країни.

«Україна, на мою думку, у процесах Євроінтеграції, зокрема, у сфері державної допомоги, рухається величезними кроками. Тема цифровізації була новою і для Румунії, коли ми імплементували та розробляли правила державної допомоги. Тоді вона була такою незвичною, що жодне міністерство не хотіло займатися цим питанням і впроваджувати його. Єдиним органом, який взяв цифровізацію під контроль була Рада з питань конкуренції Румунії. Я відчуваю, що АМКУ також готовий очолити ці процеси», – зазначив Штефан Сабау.

І в Україні, і в багатьох країнах світу пандемія COVID-19 та карантинні заходи надали сильний поштовх до трансформації «у цифру» багатьох процесів, що у наслідку зумовило необхідність впровадження законодавчих змін та підвищило рівень уваги до відповідних ринків з боку органів державної влади.

Верховна Рада України 23 лютого 2023 року ухвалила в цілому проект закону про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь у програмі «Цифрова Європа» (2021 - 2027). Цей документ створює передумови для участі України в цій Програмі ЄС. Вона надає додаткові стимули і можливості для цифрової трансформації пріоритетних галузей і сфер суспільного життя, розвитку цифрової економіки, ІТ-бізнесу, штучного інтелекту та підвищення цифрових навичок громадян.

Цифровізація процесів, послуг, рішень, розробка нових цифрових продуктів (або їх модернізація), придбання програмного та апаратного забезпечення, розвиток цифрових навичок для окремих осіб або співробітників - залежно від діяльності, на яку будуть спрямовані заходи підтримки з метою цифровізації за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, деякі з них можуть містити ознаки державної допомоги у розумінні Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Відповідно, вони повинні будуть оцінюватися Антимонопольним комітетом.