Яких змін варто очікувати після початку реалізації реформи антимонопольного законодавства та, зокрема - про новели законопроекту № 5431 розповіла голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська в інтерв’ю виданню «Телеграф».
За її словами, ухвалення парламентом зазначеного законопроекту та набрання ним чинності вдосконалить робочі інструменти Комітету, розширить можливості для збирання інформації та доказів, а також дасть змогу приділяти більше часу аналітичній роботі в рамках розгляду справ та досліджень. При цьому, зазначила голова АМКУ, найбільш дискусійними під час погодження законопроекту на початковому етапі були норми про перевірки: на підприємствах та у володіннях й помешканнях керівників бізнесу, працівників компаній.
«Позиція АМКУ в цьому питанні завжди була однозначною – має бути судовий дозвіл на перевірку помешкань і володінь фізичних осіб. Це, між іншим, прямо вимагається нормами європейського права. Вище ми говорили про перевірки безпосередньо підприємств — і ця норма залишилася у законопроекті. Що ж до фізосіб, то більшість стейкхолдерів — бізнес-спільнота, профільні асоціації і юридичні кола — виступили категорично проти цієї норми, висловлюючи побоювання щодо можливих зловживань. Їхні зауваження було взято до уваги, й перевірки фізосіб було вирішено перенести на дальшу перспективу. Тобто зараз у законопроекті ця норма відсутня», - розповіла голова Комітету. При цьому керівниця Антимонопольного комітету наголосила, що більшість конкурентних відомств світу мають право перевіряти приватні володіння осіб, якщо є обґрунтовані підозри про приховування ними доказів.
Що ж до перевірок суб’єктів господарювання, то АМКУ і зараз має повноваження їх здійснювати, зауважила Ольга Піщанська. За її словами, реформа деталізує цей інструмент, що посилить права бізнесу: «Буде чітко виписана процедура: хто, як, в якому складі і коли може перевіряти підприємства. Зараз ці аспекти детально не врегульовані, і Комітет, до речі, підтримує необхідність закріплення процесуальних прав і обов’язків усіх сторін на законодавчому рівні».
Також серед важливих нововведень реформи голова Комітету відзначила запровадження поняття субсидіарної та солідарної відповідальності, що значно знизить можливості уникнення відповідальності за порушення.
«Зараз гравець, який порушив конкурентне законодавство, може просто закрити чи збанкрутувати свою компанію, щоб не на неї не можна було накласти штраф або стягнути його у судовому порядку. Потім — він створює нову компанію, і вона знову порушує закон. Це стара схема, яку особливо часто використовують під час змов на закупівлях, або у великих справах, де ціна питання – багатомільйонні штрафи», - пояснила Ольга Піщанська. За її словами, у разі ухвалення законопроекту, навіть якщо компанія-порушник з якоїсь причини буде не в змозі виплатити накладений штраф, то сплачуватиме його група, пов'язана з її основним власником, зокрема — правонаступник порушника, його засновники.
Загалом, за словами Ольги Піщанської, реформа конкурентного законодавства значно наближає відповідне правове поле України до європейських стандартів, посилює захищеність доброчесного бізнесу та прискорює викриття порушень:
«Ця реформа не про підвищення штрафів, а про прискорення розслідувань, швидке припинення порушень, швидке відновлення балансу на ринку. Колись мене запитали: "Чому Антимонопольний комітет кожного разу не штрафує на всі 10% від річного доходу компанії?" (Максимальний розмір покарання. – Авт.) Ми не ставимо собі за мету коригувати ринок шляхом видалення з нього суб'єкта господарювання чи блокування його роботи…Наша мета, щоб відповідач припинив порушувати закони, став на правильний шлях, а постраждала сторона була захищена…Ми аналізуємо ситуацію і маємо створювати максимально комфортні умови для бізнесу, знижувати бар'єри входу на ринки. Ось це — наше завдання», – підсумовує голова АМКУ.
Інші подробиці першої частини інтерв’ю Ольги Піщанської виданню «Телеграф» доступні за цим посиланням.
Також нагадаємо, раніше Голова АМКУ наголошувала, що покладена в основу законопроекту № 5431 концепція реформи конкурентного законодавства розроблялася народними депутатами за участі міжнародних партнерів з Twinning і FTC. Свого часу законопроект підтримало листом Представництво Європейського Союзу в Україні.