8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.
Понад 10 років тому Україна долучилася до європейської традиції відзначення цього свята не гучними парадами, а щирим вшануванням людей, які боролися проти нацизму, і пам’яті про них і їхні вчинки.
Друга світова - найкривавіша і найжорстокіша в історії людства війна. Для України вона розпочалася нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го - після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР - уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. За роки війни з України до Червоної армії було мобілізовано близько 7 мільйонів осіб. Кожний другий із цього числа загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.
Не можна забувати про те, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
На початку війни український народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами. Нацисти і комуністи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя, у власних цілях використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони розглядали виключно як ресурс.
Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.
Вигнання нацистських окупантів не принесло Україні свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору. Його проявом стали м’ясні штурми «чорносвитників», депортація кримських татар та інших народів із Криму, голод 1946–1947 років, депортації етнічних українців Польщі, повернення репресій, повторна радянізація західних областей України та спроби знищення Української автокефальної православної, Української греко-католицької церков тощо.
У цій боротьбі ми втратили понад вісім мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на нашій землі. В цілому Друга світова забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу.
Війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом.
Щоб запобігти новим війнам, геноцидам та порушенням прав і свобод людини держави-переможниці створили Організацію об’єднаних націй. Україна стала її співзасновницею.
Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Але людство погано засвоїло уроки Другої світової, і сьогодні світ зіштовхнувся з новою злочинною агресивною ідеологією – рашизмом, який є російською версією нацизму. Рашизм несе загрозу не лише незалежності та суверенітету нашої держави, а й міжнародному правопорядку та безпеці всього людства. Його ідейним підґрунтям стало привласнення російською федерацією статусу “головного переможця” у Другій світовій і перетворення перемоги над нацизмом на культ, пропаганду війни. Цинічне рашистське гасло «Можем повторіть» ставить світ перед загрозою третьої світової війни.
Тож сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не тільки себе, а і Європу від російської експансії, виборюють шанс на побудову сталого миру і міцної світової системи безпеки.
Умовою для миру є перемога над росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на нашій планеті.
Важливо пам’ятати, що слабкість і нерішучість міжнародної спільноти завжди лише заохочували агресорів до злочинів. Тож, спираючись на історичний досвід тих, хто не здався, світове співтовариство має рішуче ухвалити адекватні безпекові рішення, щоб рашизм – так само, як нацизм 80 років тому – був переможений.
Пам’ятаємо! Перемагаємо!
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті