Розгляд скарг щодо аномально низьких цінових пропозицій у публічних закупівлях: європейський досвід та українські особливості

Навесні цього року у Законі України «Про публічні закупівлі» було запроваджене нове поняття – «аномальна низька ціна тендерної пропозиції». Вказана норма ще більше наближує національне законодавство до європейського та повинна сприяти запобіганню демпінгу в публічних закупівлях. Проте деякі моменти ще залишаються неврегульованими.

6 листопада під час вебінару «Аномально низька ціна: законодавство ЄС та України» обговорили, як відбуваються розгляди скарг щодо аномально низької ціни в Органі оскарження, яким є АМКУ, та європейські підходи у цьому питанні. У заході, організованому ЄБРР, взяли участь Голова Антимонопольного Комітету Ольга Піщанська, державні уповноважені та працівники апарату. А про стандарти та практики Європейського Союзу розповів директор Юридичного департаменту з питань публічних закупівель Польщі Богдан Артимович.

«Положення про аномально низьку ціну - кардинально нові для України. Орган оскарження,  замовники та учасники тільки вчаться з нею працювати. Тому дуже важливо сформувати стійкий фундамент  для майбутнього правозатосування. Тому орієнтація на європейський досвід з урахуванням особливостей законодавства України вкрай важлива для Антимонопольного комітету», - зазначила на початку заходу Ольга Піщанська.

Україна – максимальна автоматизація

Для початку нагадаємо: Закон України «Про публічні закупівлі» визначає, що аномально низькою буде визнана ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка

• на 40 або більше відсотків менша від середньоарифметичного значення тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону;
• на 30 або більше відсотків менша від наступної тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону.

При цьому зазначимо, що оцінка на аномальність здійснюється автоматично системою ProZorro після проведення аукціону шляхом порівняння цінових пропозицій усіх учасників тендеру. «Тобто фактично замовник на цьому етапі працює лише з тією реакцією системи ProZorro, яку він отримав», - пояснила Ольга Нечитайло.

Як тільки спрацьовує індикатор аномальності, у учасника виникає обов’язок протягом одного робочого дня подати обґрунтування цінової пропозиції. При цьому, закон з одного боку визначає, що обґрунтування  подається в довільній формі, а з іншого боку встановлює орієнтири для формування змісту такого обґрунтування. Наприклад законодавець визначив, що ціна може бути нижче ринкової  завдяки технологіям, сприятливим умовам виконання контракту або отримання державної допомоги. Одночасно, Закон «Про публічні закупівлі»  не передбачає, що до обґрунтування має додатково надаватись  документальне підтвердження. Визначити чи є належним подане учасником обґрунтування – достатньо складне для замовника завдання. Тому рішення замовника часто оскаржуються.

За словами Ольги Піщанської, статистика свідчить, що при розгляді скарг, пов’язаних з аномально низькою ціною, Антимонопольний комітет зазвичай стає на сторону учасника. «Замовник часто не встановлює чітких вимог до способів з’ясування аномальності ціни. Тож відхилення на підставі критеріїв, не заявлених в тендерній документації вважається не правомірною практикою», – зазначила вона.

Польща – діалог замовника і учасника 

Богдан Артимович під час онлайн-семінару детально розповів, як врегульовано вирішення питань щодо аномально низької ціни у країнах ЄС, в тому числі, і у Польщі. «Одна з головних відмінностей у тому, що у Польщі немає автоматизованого визначення системою аномально низької цінової пропозиції, аналогічного до України», – зазначає він.

Навпаки, відповідальність визначити ціну аномально низькою і звернутись до учасника за обґрунтуванням покладається на замовника. При цьому, замовник може запитувати обґрунтування, як щодо запропонованої учасником ціни, так і щодо вартості складових або компонентів, які суттєво впливають на ціну. Одночасно, закон в Польщі дає можливість не звертатись за подібним обґрунтуванням, якщо невідповідність є наслідком очевидних обставин, які не потребують пояснень.

Учасники у відповідь на подібний запит замовника ЗОБОВ'ЯЗАНІ ДОВЕСТИ, що пропозиція не містить надзвичайно низької ціни або вартості. При цьому, пояснення разом із поданими доказами мають підтверджувати можливість виконання контракту в повному обсязі за запропонованою ціною.

Водночас орган оскарження у Польщі вважає, що якщо очікувана вартість контракту була завищена у порівнянні з цінами пропозицій, така очікувана вартість не може бути надійним посиланням при дослідженні надійності пропозицій.

Вся необхідна інформація та докази, надані учасником, повинні бути відомі замовнику на етапі оцінки відповідності цінової пропозиції (щоб він міг прийняти обґрунтоване рішення), а не з’ясовуватись під час процедури оскарження. Подібний підхід застосовується тому, що орган оскарження перевіряє не ціну самої пропозиції, а дії (бездіяльність) замовника щодо оцінки пояснень.

З презентацією Богдана Артимовича можна ознайомитися за посиланням.