Про угоди на ринку АЗС та підходи Комітету до цінової політики на ринку пального - в інтервʼю Голови АМКУ виданню НафтоРинок

Опубліковано 01 серпня 2025 року о 21:16

новини

Конкуренція в усьому світі рухає бізнеси до розвитку. Важливим елементом в цьому марафоні є наявність незалежних арбітрів, які мають відслідковувати, чи за правилами відбувається змагання: чи не забагато гравців в одній команді, чи всі однаково вчасно стартували, чи не вживали допінг. Зазвичай таким органом в секторі економіки є антимонополісти: це сильні структури в країнах Європи та Америки.

НафтоРинок та ExPro Consulting адресували ряд питань щодо роботи енергетичних ринків голові Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку.

Як Комітет аналізує події на ринку пального

Чи змінилися пріоритети АМКУ після повномасштабного вторгнення РФ у контексті контролю за ринками?

Павло Кириленко: Після початку повномасштабного вторгнення РФ ринок почав активно переформатовуватись. Це складний і об’ємний процес. Водночас основні законодавчі вимоги щодо погодження угод про концентрацію залишаються незмінними — вони закріплені у статтях 22–24 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

У серпні 2023 року до цього Закону, а також до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» були внесені незначні зміни. Також оновлено Положення про порядок розгляду заяв і справ щодо концентрації суб’єктів господарювання. Але в цілому правові засади процесу залишилися сталими.

Є певні особливості у випадках, коли активи передаються через АРМА. У такій ситуації Агентство з розшуку та менеджменту активів виступає співзаявником разом із суб’єктом, який набуває контроль.

АМКУ про угоди оренди та купівлі-продажу АЗС

Як Комітет оцінює рівень конкуренції на ринку нафтопродуктів? Чи є у Комітету підстави вбачати ознаки антиконкурентних узгоджених дій чи інших зловживань на цьому ринку?

Павло Кириленко: Нині ми бачимо масштабне встановлення контролю над мережами АЗС. Фактично, великі групи, що свого часу були лідерами ринку, зокрема група «Приват», поступово виходять з гри — шляхом перерозподілу активів. Значна частина їхніх АЗС передається в оренду з правом подальшого викупу.

Компанія UPG подає численні заяви до Комітету про надання дозволу на концентрацію. За ними можна зробити висновок, що вона має амбіційні плани стати третім, одним з ключових, гравцем на ринку — поряд із WOG та ОККО. Минулого тижня ми погодили 34 заяви щодо UPG, наразі у Комітеті на розгляді ще 47 заяв, і далі ще 46. Йдеться про АЗС, які належать до групи «Приват», що розташовані у південно-східному, східному та центральному регіонах, зокрема у Києві та Київській області.

Стратегія UPG полягає у поетапному набутті активів: спочатку — оренда, далі — придбання у власність. За нашими підрахунками, йдеться про понад 550 об’єктів. Але для переходу до власності компанія має знову звернутися до АМКУ і отримати ще один дозвіл на концентрацію. Необхідно уважно стежити за тим, як відбуватиметься цей процес. Навіть при розгляді поточних заяв ми аналізуємо кожен кейс окремо, враховуючи його вплив на відповідні ринки.

ОККО також активно працює в цьому напрямі. АМКУ вже погодив 38 їхніх заяв щодо набуття контролю над КЛО, ще по 18 заявам триває розгляд справ про концентрацію.

Що стосується «Макс Енерго Ресурс», то стосовно цього кейсу Комітет відкрив справу про концентрацію. Ми активно співпрацюємо з правоохоронними органами в межах цього процесу.

Бізнес, звичайно, конкурує — максимально в межах закону. Але тактично діє так, як це йому найбільш вигідно. І тут важливо розуміти: сам факт монопольного становища не є порушенням. Порушенням є саме зловживання таким становищем. А контроль за концентраціями спрямований на запобігання монополізації ринків внаслідок поглинання конкурентів.

Тобто при угодах купівлі-продажу або оренди АЗС завжди потрібно отримувати дозвіл АМКУ?

Павло Кириленко: Ні. Подання заяви на концентрацію є обов’язковим лише за наявності певних вартісних критеріїв. Тобто, якщо суб’єкт господарювання не відповідає встановленим пороговим показникам — наприклад, якщо реалізується об’єкт групи «Приват», і на момент продажу його залишкова вартість становить менше €4 млн з урахуванням відносин контролю, а у покупця цей показник перевищує €4 млн, і на двох вони можуть досягати €30 млн — тоді така угода не підпадає під визначення концентрації і дозвіл не потрібен.

Яка при цьому практика Комітету? Як правило, якщо суб’єкти на ринку світлих нафтопродуктів бачать, що параметри угоди наближаються до порогових значень або є сумніви щодо їх перевищення, вони можуть звернутися до Комітету за попереднім висновком. Це передбачена законом процедура. Комітет, у відповідь на заяву про надання попередніх висновків, надає офіційний висновок — чи потрібен у конкретному випадку дозвіл на концентрацію, чи ні. Це свого роду страховка для покупця. Банки також часто просять показати документи від АМКУ.

За концентрацію без отримання відповідного дозволу органів АМКУ, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна, накладається штраф у розмірі до 5% доходу суб’єкта господарювання від реалізації продукції за останній звітний рік.

Ми часто бачимо штрафні санкції до учасників ринку АЗС за неподання або невчасне подання інформації АМКУ, але нам не видно суть цих звернень. Яку інформацію очікує Комітет від АЗС?

Павло Кириленко: Йдеться переважно про інформацію, що стосується концентрацій перед укладенням майбутніх угод. Найчастіше компанії не звертаються до Комітету, а ми з власних джерел дізнаємося, що транзакція вже відбулася, тобто підписаний договір купівлі-продажу, акт приймання передачі і функціонують АЗС вже в нового власника. І тоді це обов'язкове розслідування, відкривається справа про порушення. З останніх прикладів — розслідування по АЗС, які працюють під брендом «БРСМ-Нафта».

Хто має звертатись до Комітету — продавець чи покупець?

Павло Кириленко: У даному випадку відповідальність за порушення законодавства про економічну конкуренцію несе покупець, тобто той, хто придбає майно. Однак за загальним правилом заява про надання дозволу на концентрацію подається спільно покупцем та продавцем, за винятком окремих випадків, коли продавець відмовляється від подання такої заяви. Це окрема процедура і тоді покупець зобов’язаний самостійно звернутися до АМКУ за дозволом. Є й цікаві практичні приклади. Закон чітко визначає поняття суб’єкта господарювання та єдиного майнового комплексу. Але ми стикалися з ситуаціями, коли сторони угоди — усвідомлюючи, що перевищують порогові показники — штучно «розбивають» об’єкт. Наприклад, у договорі фіксують окреме придбання земельної ділянки або частини устаткування АЗС тощо, щоб уникнути кваліфікації концентрації. Проте ми маємо повноваження виходити на перевірки. І якщо бачимо, що фактично має місце передача єдиного майнового комплексу, який уже функціонує під новою вивіскою, — відкриваємо справу.

Інколи компанії застосовують механізми передачі об’єкта в суборенду або частина цих суб'єктів виявляється в стані ліквідації. У таких випадках ми починаємо з’ясовувати, хто ж все ж таки набув актив у власність. І це доволі швидко нами перевіряється, у результаті компанія отримує вимогу, відсутність відповіді на яку у встановлений строк тягне за собою серйозну відповідальність. Тому раджу звертатися до АМКУ як мінімум із заявою про надання попередніх висновків ще до укладення угоди.

Про синхронне підняття цін на АЗС

Давно не чути від Комітету гучних розслідувань щодо цін на пальне, хоча з початку війни ми декілька разів оновлювали рекорд. Особливо гаряче на стелах було в перші місяці війни, коли, певно, оператори менше всього думали про АМКУ. Чи були, на вашу думку, порушення на ринку АЗС у квітні-липні 2022 р.?

Павло Кириленко: АМКУ в грудні 2023 року відкрив справу щодо схожості цін на АЗС у період початку повномасштабного вторгнення. Ми всі пам’ятаємо, як усе було. Я тоді перебував в іншому регіоні, але найбільше це відчули саме регіони, де точилися активні бойові дії. Дефіцит пального був дуже гострим. І саме тоді, у 2022 році, Комітет розпочав дослідження, а в грудні 2023 року відкрив справу за фактом схожості цін, встановлених операторами автозаправних комплексів. Водночас у межах розслідування Комітет надає оцінку причин дефіциту пального, який виник у той період. Розслідування триває, і його об’єктивність та необхідність вкотре підтверджуються. Це потрібно, щоб не залишалося питань ані у суспільства, ані в експертних чи профільних медіа, таких як ваше, яке подає обґрунтовану інформацію. Для цього всі факти мають бути перевірені.

На початку заходів контролю ми побачили тенденцію: два найбільші гравці ринку на той момент мали достатні запаси пального, які, по суті, дозволяли не допустити дефіциту. Це може свідчити про ознаки його штучності. Проте більшість доводів АМКУ тоді були «відбиті». Наразі розслідування триває. І воно є чутливим для гравців ринку.

Чому розслідування досі триває? Тому що з боку учасників ринку на початку була досить гостра позиція — мовляв, вони тоді рятували країну…

Навіть кіно зняли про це!

Павло Кириленко: Так, вони кажуть, що забезпечували пальним населення, коли вводилися обмеження, наприклад, 10 літрів на один автомобіль. Але вже під час розгляду справи стало зрозуміло: справжні причини дефіциту — це, зокрема, припинення імпорту пального з Білорусі, зупинка залізничного сполучення, а також фактори, пов’язані з потребами оборони. І ці обставини ми враховуємо.

Просте питання: завжди було цікаво, де ви заправляєтесь?

Павло Кириленко: На WOG, раніше колись на KLO. Найчастіше — на WOG.

Чи не побачили Ви неправомірних дій учасників ринку у червні в частині стрімкого підняття цін на АЗС через події на Близькому Сході, а потім, коли нафта подешевшала, вартість пального не змінилась?

Павло Кириленко: Якщо говорити про формування ціни, то це не зовсім компетенція Комітету. Але якщо ми бачимо ознаки того, що найпотужніші гравці поводяться синхронно — наприклад, змінюють ціни майже одночасно і однаково — тоді вже може виникнути питання до нас як до органу контролю за конкуренцією.

Станом на зараз не відкрито окремого розслідування щодо ситуації в червні, але ми уважно стежимо за ринком. Ми всі бачили, що зростали світові ціни на нафту, і це, безумовно, вплинуло на роздрібні ціни в Україні. Але не тільки нафта була фактором. Ми не повинні забувати, що одночасно зростав і валютний курс. Оскільки зараз ми майже повністю залежні від імпорту, коливання курсу євро також прямо впливають на ціни на пальне. На сьогодні від учасників ринку або споживачів не надходило офіційних заяв щодо порушень.

Але євро додало дві гривні у червні, і це переважно вплив на розмір акцизу, а пальне подорожчало на 3-4 грн/л. Коли нафта й оптові ціни повернулись на значення початку червня, на АЗС змін не відбулось…

Павло Кириленко: Це не означає, що ми пасивно чекаємо на заяви. У Комітету є повноваження самому ініціювати дослідження, і я точно не дозволю, щоб Комітет просто сидів і чекав. Водночас АМКУ не є органом регулювання і контролю за цінами й не може перевіряти обґрунтованість кожної зміни вартості на ринку. Ціни на світлі нафтопродукти встановлюються операторами вільно, на ринках присутня велика кількість учасників, різниця в цінах по більшості операторів також значна. Наше ключове завдання на сьогодні — запобігати узгодженим діям, монополізації та зловживанням монопольним становищем, зокрема через механізм контролю за концентраціями.

На останок ще про конкуренцію серед АЗС. Кажуть, що Данило Гетманцев не сам придумав запровадити авансові внески з податку на прибуток для АЗС, через що за півроку роботи Закону локальні бізнесмени відкликали або втратили більше 200 ліцензій, бо не витримали навантаження. Чи вбачає Комітет загрозу конкуренції?

Павло Кириленко: Заяв від суб’єктів господарювання з цього приводу до Комітету не надходило. Проєкт Закону, яким були запроваджені авансові внески, до Комітету на погодження не надходив. Але це не позбавляє права АМКУ реагувати. Якщо учасник ринку змушений припинити свою діяльність або позбавляється ліцензій через авансові внески, то ми готові отримати від нього цю об’єктивну інформацію. Підкреслю, що ми розуміємо, відстоюємо та захищаємо права заявників, зокрема в частині конфіденційності.