Оформлення угоди про врегулювання у справах про антиконкурентні узгоджені дії: АМКУ надав методичні рекомендації

11 квітня 2024 року Комітет схвалив проєкт Методичних рекомендацій щодо оформлення угоди про врегулювання у справах про антиконкурентні узгоджені дії та зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

Відповідно до частини третьої статті 46¹ Закону України «Про захист економічної конкуренції») врегулювання у справах про антиконкурентні узгоджені дії та зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку здійснюється шляхом підписання угоди про врегулювання справи між органом Антимонопольного комітету України, до повноважень якого належить прийняття рішення у справі, та відповідачем у порядку, визначеному Комітетом відповідно до цього Закону.

Угода про врегулювання справи – це укладений у письмовій формі відповідно до положень статті 46¹ Закону двосторонній договір, що визначає права й обов’язки відповідача у справі та органу Комітету під час застосування процедури врегулювання у справі.

Угода про врегулювання справи, укладена між органом Комітету та відповідачем, є підставою для прийняття органом Комітету рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції щодо цього відповідача відповідно до умов зазначеної угоди.

Методичні рекомендації пропонують примірну форму угоди про врегулювання справи, яка передбачає наведення реквізитів сторін, предмету угоди, підстав для укладення угоди, істотні умови та зобов’язання сторін угоди, строк дії угоди.

До істотних умов угоди належать:

• визнання відповідачем факту вчинення порушення, що є предметом розгляду у справі;
• обставини порушення, визнані відповідачем;
• припинення порушення;
• пропозиції та гарантії відповідача щодо усунення причин виникнення таких порушень і умов, що сприяють їх виникненню (за наявності), а також щодо усунення наслідків порушення (за наявності);
• зменшення штрафу на 15 відсотків порівняно з розміром штрафу, визначеним при прийнятті рішення, передбаченого абзацами другим і сьомим частини першої статті 48 цього Закону.

При цьому, рекомендується зазначати конкретну суму зменшеного штрафу у випадках, якщо розмір штрафу, який був би накладений без застосування процедури врегулювання, може бути визначений до складання подання з попередніми висновками та не викликає жодних заперечень сторін.

Угода про врегулювання справи може містити також інші умови та зобов’язання, щодо яких відповідач та орган Комітету досягли згоди.

Особи, що звернулися до Антимонопольного комітету України із заявою про врегулювання справи, можуть запропонувати проєкт угоди про врегулювання справи в іншій формі за умови, що вона враховує положення статті 46¹ Закону «Про захист економічної конкуренції» та Порядку врегулювання у справах про антиконкурентні узгоджені дії та зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, затвердженого розпорядження Комітету 30 листопада 2023 року № 18-рп.