МИКОЛА БАРАШ РОЗПОВІВ ПРО ДЕТАЛІ РОЗСЛІДУВАННЯ КАРТЕЛЬНОЇ ЗМОВИ ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖ

Сьогодні, 13 травня 2015 року в Антимонопольному комітеті України відбулась прес-конференція в.о. Голови Комітету Миколи БАРАША на тему: "Картельна змова. Деталі розслідування".

Під час прес-конференції Микола Бараш поінформував про те, що Антимонопольний комітет України розглянув справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій між великими торговельними мережами, які діють під брендами «Сільпо», «Фора», «Фуршет», «Велика кишеня», «ЕКО маркет», «Караван», «БІЛЛА», «НОВУС», «Спар», «Бімаркет», «МЕТРО», «АШАН», «АТБ», «Перекресток», «Край та Країна», та дослідницькою компанією АСНільсен Юкрейн.

За словами Миколи Бараша, під час розгляду справи Антимонопольним комітетом України було використано широкий інструментарій, який стане прецедентним для органів Комітету. Так, Комітетом під час оцінки доказової бази та напрацювання своїх висновків були проведені консультації з провідними українськими та міжнародними експертами, науковцями (науковці Інституту економіки та прогнозування Академії наук України, експерти ОЕСР та європейських конкурентних відомств) під час зустрічей, семінарів та форумів.

Аналіз характеристик ринку сучасного продовольчого рітейлу міста Києва вказує на існування на цьому ринку значних передумов для конкуренції, в тому числі цінової. За такої ситуації має відбуватися розширення асортименту продукції, підвищення її якості та стимулювання виробництва товарів, а також зниження цін реалізації товарів кінцевому споживачеві до їх встановлення на ефективному та економічно обґрунтованому рівні. Однак кумулятивне зростання цін на продовольчі товари в місті Києві за період з 2006 по 2012 роки перевищило 95%. Аналіз показав, що зростання цін на продовольчі товари не було викликане об'єктивними чинниками попиту і пропозиції на ринку.

Під час розслідування було встановлено факт існування між мережами інформаційного обміну. Такий обмін відбувався як у формалізований, так і у неформалізований способи. Обсяги, актуальність та деталізація такого обміну призвели до того, що з інструменту стимулювання та розвитку конкуренції він, на жаль, перетворився на фактор  її обмеження. «Такий обмін інформацією давав можливість використовувати показники конкурентів та перетворився на механізм координації конкурентної поведінки. Нерівномірність розподілу ринкової інформації стимулює обмеження конкуренції та додає ринкової влади окремим учасникам ринку, що підтверджується висновками провідних науковців світу – нобелівських лауреатів», – зазначив Микола Бараш.

Комітетом встановлено, що зазначене дозволило усім торговельним мережам - відповідачам використовувати схожий механізм взаємодії з постачальниками, який призводить до схожого необґрунтованого збільшення цін на товари для кінцевого споживача. Зокрема, це – нав'язування постачальникам додаткових послуг без належного обґрунтування їх змісту та вартості за такі послуги, використання необґрунтовано тривалих термінів відстрочки платежів за придбані ними товари, намагання повністю перекласти ризики роздрібної торгівлі на виробничий сектор, дискримінація інтересів малих та середніх підприємств тощо.

У результаті таких дій торговельних мереж запроваджено несприятливі умови для виробників та постачальників, що створює бар’єри для інвестицій та інновацій, стримує вихід на ринок малого та середнього бізнесу. Це призвело до суттєвого завищення цін для споживачів на товари повсякденного вжитку.

За словами Миколи Бараша, для вирішення існуючих питань важливим кроком є розроблення Правил професійної етики у сфері взаємовідносин між торговельними мережами, що здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах переважно продовольчими товарами. Ці правила в подальшому можуть стати підґрунтям Закону «Про внутрішню торгівлю».

Враховуючи зазначене, Антимонопольний комітет України зобов’язав торговельні мережі припинити порушення протягом 2-х місяців з дня отримання рішення шляхом приведення своєї діяльності, в тому числі договірних відносин з постачальниками та/або виробниками товарів та підходів до ціноутворення для своїх споживачів у відповідність до законодавства про захист економічної конкуренції. Крім того, було накладено штраф у сукупному розмір 203,616  млн грн. «Такий штраф є суттєвим, але не вбивчим, оскільки основною метою Комітету є запуск механізму конкуренції, тобто сприяння зниженню цін та підвищенню якості товарів», – зазначив Микола Бараш.