Комітет роз’яснив принципи застосування законодавства щодо державної допомоги у сфері поводження з побутовими відходами

Практика Комітету у сфері розгляду справ щодо державної допомоги показує, що зазвичай тарифи на послуги з вивезення побутових відходів не компенсують всіх витрат, пов’язаних з їх наданням. Внаслідок цього окремі суб’єкти господарювання, що працюють у сфері поводження з побутовими відходами потребують фінансової допомоги держави чи місцевих ресурсів.

Якщо проаналізувати прийняті Комітетом рішення щодо надання підтримки виконавцям послуги у сфері поводження з побутовими відходами, можна зауважити велику кількість рішень щодо визнання цієї підтримки недопустимою державною допомогою. Причина негативного рішення - недотримання вимог національного законодавства під час процесу власне визначення цього виконавця. Мова йде про обрання надавача послуг без проведення конкурсу.

Враховуючи поширеність проблеми, Антимонопольний комітет України надав роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державної допомоги, а саме - поширення дії Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» на компанії, що надають послуги у сфері поводження з побутовими відходами.

Отже, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 № 420 «Про затвердження переліку послуг, що становлять загальний економічний інтерес» послуги з вивезення побутових відходів та послуги з поводження з побутовими відходами віднесено до таких, що становлять загальний економічний інтерес у сфері надання житлово-комунальних послуг (ПЗЕІ).

Водночас дія Закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» не поширюється на ПЗЕІ у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг.

Підтримка не вважатиметься державною допомогою за умови дотримання чотирьох критеріїв Altmark. Якщо їх не дотримано, але при цьому всі чотири ознаки державної допомоги виконуються, то для оцінки допустимості такої державної допомоги застосовується рішення Комісії ЄС про застосування частини другої статті 106 Договору про функціонування Європейського Союзу до державної допомоги у вигляді компенсації за обслуговування населення, що надається певним суб’єктам господарювання, які несуть відповідальність за надання послуг загального економічного значення (від 20 грудня 2011 року (2012/21/ЄС). Документом передбачено умови, що мають бути наявні в нормативно-правових актах (НПА), якими на виконавців послуг покладено зобов’язання щодо надання ПЗЕІ.

З досвіду роботи Комітету можна підсумувати, що найчастіше надавачі не встановлюють у цих НПА таких умов як:

• опис механізму виплати компенсації та параметрів її розрахунку;
• механізму контролю й перегляду компенсації;
• механізму для уникнення й повернення надмірної компенсації.

У таких справах Комітет приймав рішення щодо визнання державної допомоги допустимою, у разі внесення у зазначені НПА умов, передбачених Рішенням ЄК від 20 грудня 2011 року (2012/21/ЄС).

У наданих роз’ясненнях АМКУ також містяться методичні рекомендації для розробки методики розрахунку компенсації, її контролю та перегляду, заходів з уникнення і повернення надмірної компенсації за надання послуг у сфері поводження з побутовими відходами.

Також зауважимо, що державна допомога, що надається суб’єктам господарювання на охорону навколишнього природного середовища у сфері поводження з побутовими відходами, має відповідати умовам допустимості, зазначеним в прийнятій КМУ у 2021 році Постанові «Про затвердження Критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на охорону навколишнього природного середовища».