Антимонопольний комітет України надав роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державної допомоги до підтримки окремих заходів у сфері фізичної культури й спорту. Зокрема, роз’яснено механізм визначення підтримки спортивної інфраструктури та спортивних команд державною допомогою та підходи до оцінювання допустимості державної допомоги для спортивної інфраструктури.
У документі йдеться, що отримувачами державної допомоги, в тому числі й тієї, що надається для забезпечення функціонування спортивної інфраструктури, є суб’єкти господарювання, що використовують її для економічної діяльності, тобто для пропозиції та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку. Отже, забезпечення доступу до спортивної інфраструктури, що використовується для загальної соціальної мети та якою безплатно користуються споживачі, не є економічною діяльністю.
Також не визначається економічною діяльність суб’єктів господарювання, якщо спортивна інфраструктура частково використовується ними для пропозиції та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку, що є необхідною для функціонування спортивної інфраструктури або є невід’ємною частиною її основного призначення. При цьому частка такого використання у загальній потужності спортивної інфраструктури (зокрема, за площею або часом використання) не має перевищувати 20%. У цьому випадку діяльність з платного використання інфраструктури є допоміжною.
Зауважимо, що державною допомогою підтримка визнається в тому числі за умови, що завдяки її отриманню суб’єкт господарювання здобуває певну перевагу на ринку, яку неможливо було б мати за звичайних ринкових умов. Приміром, на рівні оператора спортивної інфраструктури, яка використовується ним для надання послуг кінцевим користувачам, перевага існує, якщо компанія-оператор за право використовувати об’єкт спортивної інфраструктури сплачує менше, ніж це було б за звичайних ринкових умов.
Отже, не є державною допомогою підтримка:
- яка надається для забезпечення безплатного доступу до спортивної інфраструктури або для спортивної інфраструктури, що використовується для діяльності з пропозиції та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку для допоміжної діяльності;
- якщо надавач підтримки на розвиток та будівництво спортивної інфраструктури діє на тих самих умовах, що й оператор ринкової економіки в аналогічній ситуації, а також, якщо спортивна інфраструктура передається в експлуатацію суб’єкту господарювання для надання послуг кінцевим користувачам за ринкову плату;
- якщо вона йде на заходи із забезпечення освітньої діяльності молоді, діяльності з розвитку та популяризації фізичної культури й спорту, підвищення їх значення в житті суспільства тощо, що не здійснюється для пропозиції робіт чи послуг на ринку.
Відповідно, підтримка, що надається для забезпечення діяльності спортивної інфраструктури, що використовується для пропозиції чи реалізації робіт або послуг, містить ознаки державної допомоги.
Для того, щоб державна допомога була допустимою, зокрема, необхідно, щоб, спортивна інфраструктура, на яку вона видається:
Щодо операційної допомоги для спортивної інфраструктури, то допустимими витратами є витрати на надання послуг об’єктом інфраструктури, причому розмір допомоги не повинен перевищувати операційні збитки за відповідний період.
Що ж до інвестиційної допомоги для спортивної рекреаційної інфраструктури, то допустимими є інвестиційні витрати на матеріальні та нематеріальні активи, а розмір такої допомоги не повинен перевищувати різниці між допустимими витратами та операційним прибутком інвестицій.
До прикладу, у 2021 році Комітетом було прийнято рішення щодо підтримки, яка виділялася на забезпечення умов для розвитку сучасної й доступної спортивно-оздоровчої інфраструктури у Вінницькі області.
Зокрема, під час розгляду справи про державну допомогу Комітет встановив наступне:
Отже, рішенням Комітету у цьому випадку було постановлено визнати, що підтримка є державною допомогою допустимою для конкуренції, відповідно до профільного законодавства.