АМКУ РОЗПОВІВ ПРО СВОЄ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ КОНКУРЕНЦІЇ В УКРАЇНІ

26 квітня 2016 року в.о. Голови Комітету Марія НІЖНІК взяла участь у дискусії, організованої Українським кризисним медіа-центром, на тему: «Що необхідно для розвитку конкуренції в Україні».

Під час свого виступу Марія НІЖНІК зазначила, що будь-яка конкурентна реформа чи розвиток конкуренції повинен мати якнайменше три складові. По-перше, це політика держави, спрямована на розвиток конкуренції і секторів економіки, на стимулювання і появу нових гравців на ринках. По-друге, спроможні інституційні регулятори, відповідальні за певні сфери розвитку економіки, які використовують правила, спрямовані на захист конкуренції і розвиток секторів економіки. По-третє, наявність законодавства про захист економічної конкуренції і сильного спроможного конкурентного відомства, який має ефективний механізм попередження антиконкурентних дій суб’єктів господарювання та органів державної влади. Також важливою, за словами спікера, має бути й четверта складова, а саме, належна судова реформа. Тобто права суб’єктів господарювання та органів влади мають бути належним чином захищені у судах.

Коментуючи ситуацію на ринках у країні, Марія НІЖНІК умовно виділила чотири типи ринку. Перший – конкурентні ринки, на яких існують структурні передумови для конкуренції та існування її де-факто. Другий – ринки, на яких існують усі структурні передумови, але внаслідок антиконкурентних дій суб’єктів господарювання конкуренція тут є обмежена. На зазначених типах ринку відомство має важливе значення та відіграє роль так званого арбітра між суб’єктами господарювання, владою та суспільством. Тут Комітет виконує дві функції: правозастосування і адвокатування конкуренції.

Третій тип ринку – ринки, на яких немає структурних ознак конкуренції, але насправді вона може існувати в подальшому. Тут роль відіграють і Комітет, і регулятори, які свої програми спрямовують на розвиток відповідних секторів економіки. На цих ринках основними питаннями є дерегуляція, лібералізація ринку, стимулювання входу нових сторін на ринки, а також зняття адміністративних та інших бар’єрів з метою реформування, удосконалення і появи конкуренції на цих ринках.

Четвертий тип – це приватні монополії, на яких важливу роль відіграють регулятори, що здійснюють діяльність на цих ринках. Тут доступ до природних монополій та суміжних ринків –  це спільна діяльність регулятора і Комітету.

Також Марія НІЖНІК поінформувала про вже зроблені Антимонопольним комітетом кроки з метою підвищення ефективності його діяльності. Зокрема, що стосується внутрішніх аспектів:

 - Прозорість. Рішення Комітету оприлюднюються. Відомство удосконалює рішення з економічної і юридичної точки зору, щоб усі суб’єкти господарювання розуміли, які підходи існують і якою логікою керується Комітет при їх прийнятті;

 - Внутрішня реорганізація. Посилено Департамент розслідувань порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створений структурний підрозділ, який займатиметься питаннями економічного аналізу;

- Зміна парадигми. Намагання перейти від вирішення маленького питання одного споживача чи гравця до проактивної ролі у вирішенні системних питань.

Зовнішні аспекти:

- Розмежування повноважень Комітету і регуляторів, що позитивно вплине на кількість заяв, справ, які наразі розглядаються органом;

- Максимізація економічного ефекту. За наслідками 2015 року за результатом діяльності Комітету він склав близько 1 мільярда гривень;

- Зниження тиску на бізнес. Намагання стимулювати бізнес конкурувати:

- Адвокатування конкуренції. Здійснення заходів, спрямованих на пояснення напрямів роботи органу для підвищення обізнаності з питань конкуренції;

- розробка Програми розвитку конкуренції.

 «Системна робота Антимонопольного комітету України з іншими органами державної влади і розробка програмних дій сприятиме розвитку конкуренції», - резюмувала Марія НІЖНІК.