АМКУ надав свій висновок щодо дій найбільших торговельних мереж в рамках виконання положень укладеного між ними Меморандуму

20 липня 2023 року Антимонопольним комітетом України було завершено розгляд заяви поданої ТОВ «Новус Україна», ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», ТОВ «Омега», ТОВ «Арітейл», ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Заявники), стосовно оцінки відповідності їх дій, що полягають у виконанні умов укладеного між ними «Меморандуму про забезпечення стабільної роботи в Україні ланцюгу постачання продуктів харчування в умовах дії воєнного стану» (далі – Меморандум), положенням статі 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».[1]

Вказаний Меморандум торговельними мережами було укладено 14 квітня 2023 року «з метою забезпечення продовольчої безпеки та належного постачання продуктів харчування населенню в усі регіони країни та задля збалансування взаємовідносин з постачальниками продовольчих товарів і торгових мереж, підтримки виробництва продуктів харчування в Україні в умовах воєнного стану».

Під час розгляду заяви встановлено, що предмет розгляду висновків щодо кваліфікації дій стосується врегулювання питання відстрочення платежів торговельними мережами за поставлений товар (харчові продукти), оскільки один з пунктів Меморандуму декларує готовність сторін до закріплення граничних строків розрахунків за базові харчові продукти вироблені в Україні, у строки не більше 30 календарних днів з моменту поставки товарів від постачальника (виробника), та за умови дотримання постачальником (виробником) певних вимог.

Слід зазначити, що відстрочення платежів торговельними мережами за поставлений товар (в тому числі харчові продукти) є сталою розповсюдженою практикою у правовідносинах між торговельними мережами та постачальниками.

Зокрема, у період 2016-2017 років строки відстрочки платежу за поставлений товар становили від 7 до 90 календарних днів. За інформацією заявників, в період 2022-2023 років їхні строки відстрочки розрахунків за поставлений товар не перевищували 60 календарних днів.

Також Комітет відзначає, що питання необґрунтованих строків відстрочки платежу є одним з основних на ринках закупівлі продовольчих та непродовольчих товарів. Так надмірні строки відтермінування оплати за поставлений товар у країнах Європейського Союзу оцінюються як недобросовісні торгові практики.

Наразі в українському законодавстві відсутній спеціальний закон, яким врегульовуються питання щодо недобросовісних торгових практик у сфері рітейлу.

Натомість питання недобросовісних торгових практик в Європейському Союзі врегульовується положеннями Директиви 2019/633 Європейського Парламенту і Ради від 17.04.2019 «Про недобросовісну торговельну практику в ділових відносинах у ланцюжку поставок сільськогосподарської та харчової продукції» (далі – Директива ЄС 2019/633).[2]

Тому при наданні висновків щодо кваліфікації дій Заявників Комітетом також брались до уваги і загальноприйняті практики вирішення питань встановлення строків розрахунків за продовольчі товари, відповідно до acquis communautaire Європейського Союзу, частиною якого є Директива ЄС 2019/633.

Зокрема, Комітетом було встановлено, що застосування граничних строків розрахунків за вироблені в Україні базові харчові продукти терміном не більше 30 календарних днів, наближають умови співпраці рітейлерів з постачальниками до практики застосування законодавства Європейського Союзу.

За результатами оцінки дій Заявників на відповідність статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Комітет встановив, що:

• визначений у Меморандумі граничний термін розрахунків за базові харчові продукти у строки не більше 30 календарних днів є сумісним з чесною торговельною практикою розрахунків за сільськогосподарську та харчову продукцію та може вважатися загальновизнаним комерційним звичаєм чи загальною практикою Європейського Союзу, до якої поступово адаптується законодавство України;
• намір заявників закріпити граничні строки розрахунків за базові харчові продуктів, а також подальша реалізація вказаних дій не направлені на узгодження чи координацію власної поведінки на ринках, оскільки предмет, ціна, строк дії договору, а також реальні строки розрахунків за поставлений товар, як до укладення Меморандуму, так і після введення його в дію, є виключно предметом домовленостей між контрагентами по договору, що формуються в умовах конкуренції, залежно від кон’юнктури ринку, та не є предметом узгодження між учасниками Меморандуму. Природа оцінюваних домовленостей не направлена на недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;
• виконання положень Меморандуму не надає конкурентних переваг Заявникам ні один перед одним (як перед конкурентами), ні перед іншими конкурентами, оскільки умови щодо визначення строків розрахунків з постачальниками є однаковими, а до Меморандуму може приєднатися будь-який суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність щодо роздрібної реалізації продовольчих товарів, зазначених у Меморандумі.
• кожна сторона Меморандуму залишається самостійною у веденні своєї господарської діяльності та самостійно приймає рішення щодо визначення конкретних строків розрахунків за базові харчові товари, оскільки Меморандум встановлює лише граничні строки розрахунків.

Враховуючи зазначене, Заявникам були надані рекомендаційні роз’яснення про те, що їхні дії, які полягають у виконанні умов Меморандуму про забезпечення стабільної роботи в Україні ланцюгів постачання продуктів харчування в умовах дії воєнного стану, не містять ознак антиконкурентних узгоджених дій, передбачених статтею 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Разом з тим Комітет звернув увагу Заявників, що їх дії оцінювалися виключно на їхню відповідність статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». 

Оцінка дій заявників на відповідність, зокрема, статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за необхідності, має здійснюватися в окремому порядку з застосуванням оцінки ринкового становища сторін правовідносин, наявності переговорної сили у торговельної мережі чи постачальника, наявності у них врівноважуючої влади тощо.

Важливо, що Комітет неодноразово наголошував на нагальній необхідності прийняття профільного законопроекту, спрямованого на урегулювання вказаних питань на території України. Зокрема, - на необхідності імплементації Директиви Європейського Парламенту і Ради 2019/633 від 17 квітня 2019 року «Про недобросовісну торгову практику між підприємствами у сфері сільського господарства та продовольства» у національне законодавство. Наразі ця позиція Комітету залишається незмінною.

[1] Довідково: статтею 14 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено процедуру надання АМКУ висновків у формі рекомендаційних роз’яснень щодо відповідності дій суб’єктів господарювання положенням статей 6, 10 та 13 цього Закону та статті 15¹ Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Вказані висновки надаються на підставі інформації, наданої заявниками. 

[2] Довідково: Директива ЄС 2019/633 визначає, що сумісним з чесною торговельною практикою розрахунків за сільськогосподарську та харчову продукцію є строк розрахунків з виробниками за швидкопсувну сільськогосподарську та харчову продукцію в межах 30 днів, а за продукти, які не вважаються «швидкопсувною сільськогосподарською та харчовою продукцією», в межах 60 днів.