АМКУ і SESAR обговорили у ВРУ практику застосування державної допомоги за законодавством ЄС

Попереднє планування, оцінка результатів та погодження – запорука ефективного використання коштів держави. Однак для реалізації цих умов в Україні повною мірою необхідне вдосконалення чинного законодавства. Про це йшла мова, 20 травня, на зустрічі керівництва Антимонопольного комітету України та проєкту міжнародної технічної допомоги ЄС «Підтримка Антимонопольного комітету у впровадженні правил державної допомоги» (SESAR) з народними депутатами.

Це вперше, коли між Комітетом та Верховною Радою на такому високому рівні відбувається діалог щодо приведення вітчизняного законодавства у сфері державної допомоги у відповідність до стандартів Європейського Союзу.

На початку зустрічі голова Комітету Ольга Піщанська подякувала народним депутатам за зацікавленість даним питанням і висловила впевненість, що спільна робота Комітету та парламенту у цьому напрямку прискорить законотворчу роботу та у підсумку позитивно вплине на всю економіку. 

«Зараз існує хибне уявлення про державну допомогу як про щось «неприпустиме». Насправді ж, надана згідно з законодавством державна допомога - це  «можна» і «треба». Щоб досягти цього потрібні: попереднє обговорення – для розуміння, з якою саме метою виділяються кошти; планування – задля якого майбутнього ефекту вони виділяються; погодження з АМКУ – щоб забезпечити відповідність вимогам законодавства. Якщо цьому слідувати - державне фінансування як раз і допомагатиме підтримувати і окремі галузі економіки, і цілі регіони», - наголосила на початку зустрічі голова АМКУ. 

Також Ольга Піщанська презентувала народним депутатам звіт за результатами навчальної поїздки представників АМКУ, ВРУ та СКМУ до Румунії наприкінці березня 2021 року. Візит відбувся за підтримки проєкту міжнародної технічної допомоги ЄС «Підтримка Антимонопольного комітету у впровадженні правил державної допомоги» (SESAR).

Під час цього візиту українська делегація мала змогу ознайомитися з методами роботи у сфері державної допомоги таких органів Румунії як Рада з питань конкуренції, Сенат, Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Міністерство енергетики, Міністерство транспорту та інфраструктури та ін. Ольга Піщанська зауважила, що усі ці відомства у питанні держдопомоги працюють комплексно та злагоджено, на відміну від вітчизняних. 

«Інститут державної допомоги не забороняє підтримувати певні галузі економіки,  інвестиційні проєкти, малий чи середній бізнес. Мета контролю за державною допомогою – впевнитися, що витрачання цих бюджетних коштів призведе до певного економічного ефекту. Наприклад, у Румунії кожне міністерство, яке є надавачем державної допомоги, саме і контролює її ефективність. Отримувачі регулярно надсилають звіти про свої економічні результати. Це приклад ефективної державної інвестиції, коли країна вклала кошти і як наслідок через кілька років отримала набагато більші надходження у бюджет», - поділилася набутим досвідом  директор Департаменту моніторингу і контролю державної допомоги Комітету Оксана Дягілєва.

Водночас вона визнала, що в Україні така практика цілком відсутня, і органи влади правила надання державної допомоги часто ігнорують. Було згадано вітчизняну програму підтримки галузі літакобудування. Так Міністерство економіки не змогло надати АМКУ пояснення, на які цілі підприємства літакобудування використовують зекономлені від несплати мита мільйони гривень щороку. Відтак цю держдопомогу було визнано АМКУ такою, що має ознаки недопустимої.

Також Оксана Дягілєва пояснила, що для навчальної поїздки було обрано саме Румунію, оскільки ця країна порівняно недавно стала членом ЄС. Відтак країна має досвід проходження перехідного періоду та адаптації вітчизняного законодавства до законів ЄС. Крім того, вона звернула увагу народних депутатів на те, що наразі для України є вкрай важливим ухвалення нової редакції Закону «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» та проведення так званої інвентаризації чинної державної допомоги. 

«Інститут державної допомоги було засновано у ЄС для уникнення надмірного субсидіювання у післявоєнний час. Адже тоді витрачання значних сум коштів без чіткого визначення мети дуже шкодило економіці. З часом акцент був зміщений на стимулювання компаній до розвитку та модернізації», - розповів   керівник групи проєкту SESAR Штефан Сабау.

Народні депутати під час засідання підтвердили важливість запозичення європейського досвіту щодо контролю державної допомоги з одночасним дотриманням балансу щодо державних інтересів.

Так Голова Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха зауважив, що, регулювання державної допомоги в ЄС здійснюється переважно з метою створення рівних умов для держав-членів.

«Україна має пройти певний шлях для того, щоб бути на рівних з європейським партнерами. Водночас, ми маємо вести переговори, таким чином, щоб до вступу в ЄС, країна могла фінансувати ті галузі, які вважає пріоритетними», - висловив думку Дмитро Наталуха.

Голова Комітету з питань транспорту та інфраструктури Юрій Кісєль також заявив про готовність подальшої роботи над даною тематикою в рамках діяльності його Комітету.

Загалом учасники зустрічі домовилися продовжити розпочатий діалог щодо законодавчого регулювання державної допомоги та вивчення досвіду європейських країн з даного питання.

Нагадаємо, чинний Закон «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» було ухвалено на виконання умов Угоди про асоціацію Україна – ЄС. Угода про асоціацію в частині державної допомоги набула чинності у 2016 році. Вона передбачає, що в Україні система регулювання державної допомоги суб'єктам господарювання повинна повністю відповідати аналогічній системі в ЄС до закінчення перехідного періоду Угоди, тобто до кінця 2022 року.