Щодо удосконалення процедур контролю осіб, до яких застосовуються санкції

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту економічної конкуренції та удосконалення процедур контролю за концентрацією суб’єктів господарювання» від 09.11.2017 р. № 2195-VIII, яким вносяться зміни до Закону України «Про захист економічної конкуренції» та до Закону України «Про санкції» з метою недопущення надання дозволів на концентрацію суб’єктів господарювання за участю осіб, до яких застосовуються санкції, на різних етапах розгляду заяв та справ про концентрацію, для запобігання фактичній легітимізації придбань та злиттів за участю підсанкційних осіб.

Відповідно до прийнятого Закону, дозвіл на концентрацію не надається, якщо на дії, вчинення яких потребує одержання такого дозволу органів Антимонопольного комітету України, поширюються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, передбачені у частині першій статті 4 Закону України «Про санкції». До таких санкцій, що виключають можливість надання органами Комітету дозволу на концентрацію, можуть належати, зокрема:

• блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
• заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано
• контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
• повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно із Законом України «Про санкції».

Водночас, надання дозволу про концентрацію може бути заборонене і у разі застосування інших санкцій, передбачених статтею 4 Закону України «Про санкції», залежно від обставин.

При застосуванні відповідних положень Закону України «Про санкції» мають враховуватися положення законодавства про захист економічної конкуренції щодо можливості об’єднання групи юридичних та/або фізичних осіб (включно з кінцевими бенефіціарами), пов’язаних відносинами контролю, в єдиного суб’єкта господарювання.

Відповідно до прийнятого Закону, положення щодо заборони на надання дозволу на концентрацію застосовуватимуться наступним чином:

1. якщо заява на концентрацію подається щодо запланованих дій, на які поширюються спеціальні обмежувальні економічні заходи, що передбачають заборону концентрації, – така заява повертається без розгляду;
2. якщо Комітет розглядає заяву про надання дозволу на концентрацію, але у процесі розгляду такої заяви набирають чинності санкції, що передбачають заборону цієї концентрації, – така заява повертається заявникові без розгляду;
3. якщо Комітет розглядає справу про концентрацію суб’єктів господарювання, і у процесі розгляду справи набирають чинності санкції, що передбачають заборону цієї концентрації, – справа підлягає закриттю без прийняття рішення по суті;
4. якщо Комітетом у результаті розгляду заяви або справи було надано дозвіл на концентрацію, проте після прийняття рішення про надання дозволу на концентрацію Комітет дізнався, що до концентрація була б забороненою відповідно до Закону України «Про санкції», – рішення про надання дозволу на концентрацію підлягає перегляду та скасуванню. Такий перегляд, в силу ч. 2 статті 58 Закону може бути здійснено протягом 5 років після прийняття відповідного рішення про надання дозволу на концентрацію.

Закон (зміни до статті 28 Закону України «Про захист економічної конкуренції») вилучає концентрації, заборонені згідно із Законом «Про санкції», з-під дії правила щодо надання дозволу в порядку «мовчазної згоди» (якщо протягом строку розгляду заяви органи Комітету не прийняли рішення про надання дозволу і не розпочали справу про концентрацію).

У зв’язку із набранням чинності зазначеним Законом Антимонопольний комітет України звертає увагу заявників та/або уповноважених представників заявників про необхідність надання, у матеріалах заяви, яка подається на отримання попереднього дозволу на концентрацію, інформації про наявність або відсутність наявності у складі учасників концентрації суб’єктів юридичних та/або фізичних осіб, пов’язаних відносинами контролю з учасниками концентрації відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», до яких застосовуються спеціальні обмежувальні заходи.

У разі наявності у складі учасників концентрації суб’єктів (юридичних та/або фізичних осіб), до яких застосовуються спеціальні обмежувальні заходи, заявники та/або уповноважені представники заявників повинні надати таку інформацію про суб’єкта:

• найменування та місцезнаходження суб’єкта (для фізичних осіб – П.І.Б. та громадянство);
• відомості про підставу для запровадження санкцій та вид обмежувального заходу (відповідно до Закону України «Про санкції»);
• пояснення щодо наявності або відсутності впливу на концентрацію суб’єкта, до якого застосовуються санкції, а також впливу обмежувальних заходів на заявлену концентрацію.

У разі відсутності у складі учасників концентрації суб’єктів (юридичних та/або фізичних осіб), до яких застосовуються спеціальні обмежувальні заходи, заявники та/або уповноважені представники заявників повинні обов’язково про це зазначити.